Спецпроект

У Запоріжжі сертифікували ретро-музей. ФОТО

У музеї авто-мото клубу "Фаетон" відбулася реєстрація всеукраїнського рекорду в номінації "Найбільший в Україні музей ретро авто-мото техніки".

Про це пише ukrinform.ua.

За два роки існування в стінах музею з'явилася як військова техніка, так і елітні ретро-автомобілі вітчизняного та закордонного виробництва.

Найбільш цінним експонатом ентузіасти "Фаетона" називають реактивну установку "Катюшу", яка бере участь не тільки в запорізьких, але і в столичних парадах. Зокрема, "Катюша" відкривала парад перемоги в Києві на 65-у і 66-у річницю Дня перемоги.

Експонати музею 
Експонат музею 
Експонати музею 

Ще одним предметом є вантажівка "Урал ЗІЗ-5В" 1944, який став першим надбанням клубу.

За словами організаторів, ця ретро авто- техніка часто використовується в різних кінозйомках .

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.