У Києві вшанували пам'ять патріарха УПЦ-КП Володимира

У Києві в Інституті української літератури НАН України відбувся круглий стіл "Патріарх Володимир і його доба", в якому взяли участь науковці й громадські діячі, представники церкви.

Організаторами заходу на честь патріарха Української Православної церкви Київського патріархату Володимира (Романюка) стало об'єднання "Козацтво України".

Патріарх Володимир у юності був учасником підпілля ОУН. Військовий трибунал і - десять років концтаборів. Етапування за "маршрутом" Станіславська (Івано-Франківська) в’язниця - виправно-трудова колонія №17 на Полтавщині - Ваніно-Магадан-Колима - каторга на золотовидобувних копальнях.

У 1960-х - священик у парафіях Івано-Франківської і Коломийської єпархії РПЦ. У зв'язку з арештом історика Валентина Мороза (1970) виступив на його захист, унаслідок чого була розпущена церковна громада с. Космач Косівського району, а Романюку заборонили правити службу.

У 1972 році знову заарештований - чергові 10 років ув’язнення й заслання, в’язень Владімірського централу і спецтаборів Мордовії.

Член легендарної Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод, чільний діяч УАПЦ її третього відродження, єпископ, архієпископ, митрополит і, нарешті, Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир І –  таким був життєвий шлях Володимира (в миру Василя Романюка), однієї з найяскравіших постатей українського релігійного життя ХХ століття.

Патріарх Володимир помер у липні 1995 року. Був похований біля брами Софійського заповідника в Києві. Поховання супроводжувалося масовими сутичками із спецпідрозділом МВС "Беркут", бійці якого атакували учасників панахиди.

Як відомо, у 2011 році повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана) були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.