В КИЄВІ ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК НЕБЕСНІЙ СОТНІ. Відео

Глава Української православної церкви Київського патріархату Філарет відкрив та освятив пам’ятний знак Героям Небесної сотні.

Про це повідомляє ZIK.

Пам’ятник у вигляді козацького хреста з викарбуваним тризубом встановили на території Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова.

Захід був багатолюдним, до пам’ятника прийшли студенти, політики, діячі науки та культури.

Після молебня патріарх Філарет зазначив, що Росія фактично здійснила агресію проти України, порушивши міжнародні та моральні норми. Тож українські сини, подолавши страх на Майдані, сьогодні захищають батьківщину на Сході.

"Цілому світові відомо, що в Україні Росія є агресором, - зазначив патріарх. - Нас закликають до миру. Ми миролюбний народ,  але нам не потрібен мир в неволі, в рабстві, в окупації. Такий мир ми не сприймаємо".

Колись братню державу Росію Філарет порівняв з Каїном, який вбив свого брата Авеля. Втім, за словами патріарха, Україна стоїть на боці правди, тож немає сумніву у нашій перемозі.

"Не може зло перемогти добро, - заявив предстоятель. - Жодна сила не може перемогти Бога. Ніхто із нас не повинен мати сумніву в нашій перемозі, нехай нові каїни трясуться".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.