Поховання голови Гестапо знайшли на єврейському кладовищі

Керівник Гестапо [політичної поліції Третього рейху] Генріх Мюллер похований на єврейському кладовищі у берлінському районі Мітте.

Про це повідомляє "Шпіґель" із посиланням на таблоїд Bild.

"Тіло Мюллера було поховане в масовій могилі у 1945 році", - цитує газета директора Центру пам'яті опору нацизму Йоганна Тухеля, який знайшов інформацію про шефа Гестапо у музейних архівах.

Також Bild опублікував офіційний документ, де представники району Мітте підтверджують факт поховання.

Досі вважалося, що Мюллер пережив Другу світову. За повідомленням західних спецслужб, улітку 1949 року його нібито бачили в Карлових Варах [тодішня Чехословаччина].

"Розвідники помилялися, - зазначив з цього приводу Тухель. - Тіло Мюллера поховальна команда знайшла в серпні 1945 року в тимчасовій могилі біля колишнього Імперського міністерства авіації [навпроти цієї споруди розташовувався офіс Гестапо - ІП].

 Могила єврейського філософа Мозеса Мендельсона, похованого на Мітте, і фото Генріха Мюллера. Колаж: Bild.de

Схоже, начальник Гестапо загинув під час фінального радянського наступу на Берлін - 2 травня 1945 року або кількома днями пізніше. 

У серпні тіло Мюллера - за словами Тухеля, на ньому був генеральський мундир із посвідченням особи - перепоховали разом із іншими жертвами на єврейському кладовищі у центрі міста. Пізніше через бюрократичну плутанину інформація про місце поховання зникла.

Пам'ятник євреям-жертвам нацизму на кладовищі в Мітте. Встановлений у 1985 році

"Те, що один із найбільш жорстоких нацистських злочинців виявився похованим на єврейському кладовищі - це обурлива нетактовність, яка паплюжить пам'ять жертв Голокосту", - прокоментував знахідку голова Німецької єврейської ради Дітер Ґрауманн. В юдейському праві земля на кладовищі вважається святою.

Як відомо, у серпні 2013 року у Берліні зрівняли з землею могилу автора нацистського гімну Горста Весселя, оскільки це місце стало культовим для неонацистів.

У березні 2012 року з тих же причин влада австрійського міста Леондінге знесла надгробний пам'ятник із могили батьків Адольфа Гітлера.

У липні 2011 року з тих же причин за рішенням місцевої влади Німеччини було знищено могилу одного з чільних діячів нацистської партії Рудольфа Гесса. Прах Гесса при цьому спалили й розвіяли над морем.

Генріх Мюллер - начальник Гестапо [німецька абревіатура від "таємна державна поліція"], політичної поліції у складі Головного управління імперської безпеки Третього рейху. Його повоєнна доля була однією з найбільших таємниць XX сторіччя, ставши частиною конспірологічних теорій.

Мюллер - організатор "остаточного вирішення єврейського питання" нацистами. Оберштурбанфюрер СС Адольф Ейхман, який керував "єврейським" відділом у Гестапо, був безпосереднім підлеглим Мюллера. Разом вони планували депортацію і знищення європейських євреїв.

Дивіться також інші матеріали за темами "Нацизм" і "Некрополі"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.