Янукович подивився реконструкцію боїв під Дніпропетровськом. ФОТО

У реконструкції, присвяченій 70-річчю визволення Дніпропетровська від нацистів, узяли участь більше 1,7 тисяч осіб. Масштабне шоу включало форсування Дніпра, захоплення плацдарму і президента Віктора Януковича.

Про це повідомляє 056.ua.

Реконструкція відбувалася на Заводській набережній у Дніпропетровську.

У ній брали участь представникам 26 клубів реконструкції з України та Росії.

Організації заходу допомагали Збройні сили України.

Було задіяно понад 170 одиниць техніки.

 Фото: 056.ua

Як і 70 років тому, підрозділи ЧА, подолавши Дніпро, вступили в бій з силами противника.

Фото: прес-служби Адміністрації президента

У 1943 році дві армії Третього Українського фронту (під командуванням Родіона Малиновського) 23 і 24 жовтня форсували річку, прорвали оборону противника, укріпилися на плацдармі і 25 жовтня визволили Дніпропетровськ.

 

Десятки тисяч дніпропетровців, присутніх на набережній, могли стежити за трансляцією реконструкції на великих екранах.

 
 

Президент Віктор Янукович спостерігав за боєм з високого правого берега.

 

Для зручності ВІП-персон організатори передбачили біноклі. А ось ветеранам, яких запросили на свято, біноклів не дісталося, повідомляє видання.

 

Битва за Дніпро - наступальна військова операція військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії, тривала з серпня по грудень 1943 року. Дніпропетровська операція - одна зі складових битви.

 Зустріч старшого лейтенанта І.К. Кравченка з мамою у звільненому від гітлерівців селі Голубівка. 1943 рік, Дніпропетровська область. Фото: dnepr-forum.com

Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати складають від 1 до 2,7 млн людей.

Плакат із Дніпропетровського історичного музею. Фото: Дмитро ЛАРІН

Внаслідок битви радянські війська зірвали нацистські плани стабілізувати фронт, узяли під контроль усю Лівобережну Україну, визволили Київ і захопили кілька важливих плацдармів на правому березі Дніпра, що уможливило подальші успішні наступи.

Дивіться також:

Сержант-розвідник Третього Українського фронту. ФОТО

Рядовий Залізної дивізії Армії УНР. ФОТО

Реконструкція боїв із поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Бій УПА з НКВД і переодягненими чекістами. ФОТО

Танки в снігу. Бій ЧА з Вермахтом під Києвом узимку 1943-го. ФОТО

Зустріч на Ельбі. Реконструкція останньої битви Першого Українського. ФОТО

1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Реконструкція"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.