Спецпроект

Інститут нацпам'яті повертає радянські інтерпретації Голодомору — історик

Український інститут національної пам'яті (УІНП) вирішив відродити стару ідею про Голодомор як "вигадки ЦРУ".

Про це розповів історик, голова Державного архіву СБУ у 2008-10 рр. Володимир В’ятрович на круглому столі "Голодомор в Україні 1932-1933 років: відображення та інтерпретації в історії, літературі та мистецтві" в Києві.

"Ще довго після Голодомору люди отримували вироки за розголошення інформації про події в Україні в 1932-1933 роках, - зазначив екс-голова архіву СБУ. - Остання відома кримінальна справа заведена в липні 1945 року, вже після Другої світової війни, проти харківської вчительки Олександри Радченко, яку засудили до 10 років таборів".

На думку В'ятровича, у діяльності сьогоднішньої влади в царині політики пам'яті спостерігається регрес.

"Спочатку ми досягли того, що почали говорити про Голодомор, досягнули того, що кваліфікували його як про геноцид, - заявив історик. - Тепер на найвищому державному рівні відкинули концепцію геноциду. А нинішній директор УІНП [Валерій Солдатенко - ІП] докладає величезних зусиль, щоб довести, що Голодомор — неправильний термін. Мовляв, давайте його замінимо на нейтральне слово "голод", яке не передбачає зумисної організації".

За словами В'ятровича, заступник директора УІНП Дмитро Вєдєнєєв у своїй новій книзі "Заручниця глобального протистояння" "взагалі ретранслює давно забуті тези радянського КГБ про те, що концепція Голодомору була вигадкою ЦРУ та інструментом боротьби проти радянської влади під час холодної війни".

Як відомо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада, до 80-х роковин Голодомор-геноциду 1932-33 років.

Дивіться також інші матеріали за темою "Український інститут національної пам'яті"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.