На Харківщині перепоховають 130 бійців Червоної армії

11 жовтня у селі Довгеньке Харківської області відбудеться урочисте перепоховання 130 червоноармійців, загиблих при захисті міста в 1943-му.

Церемонія відбудеться за підтримки Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

За словами керівника пошукового об'єднання "Воєнні меморіали "Схід" Віктора Старченка, загиблі на цій висоті солдати принесли себе в жертву заради успіху операції на Курській дузі.

"У серпні 1943 року Південно-західний фронт провів наступальну операцію, завданням якої було відволікання резервів німецьких військ від боїв на Курській дузі, - розповів Старченко. - Тому на захід від села Довгеньке 22 серпня 1943 року 82-га гвардійська дивізія 1-ї гвардійської Армії прийняла на себе удар фашистів. За архівними даними, того дня загинуло 262 бійця".

Під час пошукової експедиції, що тривала протягом липня-вересня цього року на висоті 185,9, пошуковці СПП "Воєнні меморіали "Схід" виявили останки 104 радянських воїнів. Ще 26 захисників, полеглих на цій землі, виявили члени ІПО "Патріот".

Під час експедиції разом з останками було виявлено 8 іменних солдатських медальйонів, медаль "За бойові заслуги" № 194913, дві медалі "За оборону Сталінграда", три гвардійських знаки.

За іменними медальйонам вдалося встановити імена п'ятьох воїнів. Серед них: Курбан-Галієв Мухаметзан, 1902 р.н., Кузякіна Валентина Феоктістовна, 1924 р.н., Кичигин Микола Васильович, 1912 р.н., Лотканов Олексій Андрійович, 1908 р.н. та Єрошенко Микола Тихонович, 1925 р.н.

Початок церемонії 11 жовтня 2013 о 15:00.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.