На Харківщині перепоховають 130 бійців Червоної армії

11 жовтня у селі Довгеньке Харківської області відбудеться урочисте перепоховання 130 червоноармійців, загиблих при захисті міста в 1943-му.

Церемонія відбудеться за підтримки Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

За словами керівника пошукового об'єднання "Воєнні меморіали "Схід" Віктора Старченка, загиблі на цій висоті солдати принесли себе в жертву заради успіху операції на Курській дузі.

"У серпні 1943 року Південно-західний фронт провів наступальну операцію, завданням якої було відволікання резервів німецьких військ від боїв на Курській дузі, - розповів Старченко. - Тому на захід від села Довгеньке 22 серпня 1943 року 82-га гвардійська дивізія 1-ї гвардійської Армії прийняла на себе удар фашистів. За архівними даними, того дня загинуло 262 бійця".

Під час пошукової експедиції, що тривала протягом липня-вересня цього року на висоті 185,9, пошуковці СПП "Воєнні меморіали "Схід" виявили останки 104 радянських воїнів. Ще 26 захисників, полеглих на цій землі, виявили члени ІПО "Патріот".

Під час експедиції разом з останками було виявлено 8 іменних солдатських медальйонів, медаль "За бойові заслуги" № 194913, дві медалі "За оборону Сталінграда", три гвардійських знаки.

За іменними медальйонам вдалося встановити імена п'ятьох воїнів. Серед них: Курбан-Галієв Мухаметзан, 1902 р.н., Кузякіна Валентина Феоктістовна, 1924 р.н., Кичигин Микола Васильович, 1912 р.н., Лотканов Олексій Андрійович, 1908 р.н. та Єрошенко Микола Тихонович, 1925 р.н.

Початок церемонії 11 жовтня 2013 о 15:00.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.