На Аскольдовій могилі знайшли вже 600 похованих німців. ФОТО

На Аскольдовій могилі проводяться масштабні археологічні роботи з пошуку останків німецьких солдатів, похованих на цьому місці в часи Другої світової війни.

Фахівці за два місяці знайшли останки вже 600 солдатів, пише "Сегодня".

Видання відзначає – щоб відкопати ще близько тисячі останків, в парку доведеться зняти асфальт.

На об'єкті працюють щодня 8-12 військових археологів. Під час розкопок вони знайшли поховання не тільки німецьких солдатів, але й румунських та угорських вояків.

"За запитом угорського Міноборони, ми припинили роботи по похованнях останків їх громадян – вони поки вирішують, що робити з ними далі, - розповів головний спеціаліст відділу перепоховань Народного союзу Німеччини Олександр Романенко. - Зараз дуже акуратно працюємо поруч із храмом на Аскольдовій могилі – там близько ста поховань німців".

Фото: "Сегодня"

Також вирішується питання з приводу проведення робіт під асфальтним пішохідними доріжками в самому парку, адже під ними теж є поховання.

За словами Романенка, йдеться про територію в 200 кв.м, наразі чекають дозволу влади на зняття дорожнього покриття.

Пошуки останків проводитимуть до кінця листопада.

 

Представники церкви св. Миколи Чудотворця, яка знаходиться на Аскольдовій могилі, вітають перепоховання.

За словами протопресвітера Ігоря Онишкевича, під час розкопок, крім солдатських могил, були знайдені два старовинні склепи, де, очевидно, поховані кияни.

Духовенство планує звернутися до влади, щоб з'ясувати, що це за склепи, і внести їх до реєстру охорони пам'яток.

Онишкевич також зазначив, що в майбутньому планують відновити і дзвіницю Воздвиженської каплиці на Аскольдовій могилі, яка була зруйнована в радянські часи. 

УП.Київ

ТАКОЖ:

Бійці АТО знайшли і з почестями перепоховали червоноармійця. ФОТО

Все за темою "Пошуковці"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.