Спецпроект

На Подолі побудують підземний інтерактивний музей

На Подолі за кілька років може з'явитися унікальний підземний інтерактивний музей. Кожен бажаючий зможе побачити "місто мертвих", як називають його археологи, спустившись під землю на Контрактовій площі. У тисяч туристів з'явиться можливість прогулятися по кварталу IX-XII століть, подивитися на побут городян древнього граду, почути гомін торжка і подивитися на битву захисників Подолу.

Про це пише segodnya.ua.

Підземний музей планують побудувати в сквері, поряд з Гостинним двором (зараз тут вентиляційна шахта метро). "У 1970 - х роках під час будівництва лінії метро, тут був відритий цілий квартал з будинками, вулицями, будівлями. Тоді частина знахідок, які заважали метро, знищили. Але на глибині 12 метрів залишилися незаймані об'єкти, які можна розкопати, вивчити і на їх основі створити унікальний для Києва інтерактивний музей старовини, в якому постане вся історія Подолу" , - розповів Михайло Сагайдак, директор Центру археології Києва, інституту археології НАН Україна.

За словами Сагайдака, "місто мертвих" ідеально зберіглося під землею. Після розливів Дніпра стародавні споруди були поховані шарами піску і до наших днів збереглися в незайманому вигляді. "Наразі ведуться підготовчі роботи зі створення інтерактивного музею, він стане частиною проекту "Київ самобутній". Поки рано говорити, як туристи зможуть потрапити в нього, розробляються кілька варіантів. Можливо, це буде ліфт або рухома доріжка. Музейний комплекс складатиметься з двох поверхів і розташується на глибині більше 12 метрів. В експозиції плануємо показати унікальні експонати з побуту киян IX- XII століть. Їх прикраси, зброю, посуд, одяг. Музей буде обладнаний сучасними технологіями, освітленням, відвідувачі поринуть в атмосферу стародавнього міста з його звуками і навіть запахом стародавнього Подолу", - каже Михайло Сагайдак.

Місце проведення розкопок планують накрити скляним куполом. Через нього туристи будуть спостерігати за їх ходом. Після їх закінчення історики приступлять до облаштування музейного комплексу. "Розкопки можуть тривати 2-3 роки. Потім знадобиться рік, для того щоб створити експозицію, - каже Сагайдак. - Я був у схожому британському музеї в місті Йорк. Він живе за рахунок туристів, які з самого ранку займають чергу, щоб побувати в музеї. Вхід коштує 8-10 фунтів". За його словами, у Києві вартість буде приблизно такою ж, а відкриття в столиці подібного закладу принесе прибуток і привабить туристів.

"Ми ведемо переговори з меценатами. Музей стане справжньою родзинкою Києва. Багато меценатів вже готові вкладати гроші в цей проект," - розповів радник голови КМДА Ігор Довбань . - "Поки ми не готові озвучити точну вартість об'єкта або назвати ціну вхідного квитка, все це обговорюється. Але можу сказати, що проект не з дешевих. Він більше під силу приватному бізнесу, оскільки вимагає значних витрат на будівництво та подальшу експлуатацію музею". За словами радника, вже зараз влада думає, чим саме наповнити об'єкт: "Він буде цікавим у плані вивчення історії Подолу, особливо для студентів і школярів. Наприклад, під землею з'явиться цілий квартал з будинками. Ми плануємо відтворити там середньовічний київський базар, відтворити оборону Подолу від татар. Для цього залучимо столичних акторів" , - каже Довбань.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.