АЗАРОВ І РИБАК ВІДКРИЛИ БЮСТИ РАДЯНСЬКИМ ПАРТИЗАНАМ У КИЄВІ

Прем'єр-міністр Микола Азаров і голова Верховної Ради Володимир Рибак відкрили погруддя командирів партизанських загонів УРСР в часи німецько-радянської війни - Сидора Ковпака та Олексія Федорова - у парку Вічної Слави у Києві.

Про це повідомляє "Урядовий кур'єр".

Відкриття погрудь і покладання квітів відбулося з нагоди Дня партизанської слави (22 вересня), встановленого указом президента Леоніда Кучми у 2001 році.

В урочистостях також узяли участь голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов, голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк, ветерани, представники громадськості.

"Розбудові Алеї Слави у київському Парку Вічної Слави голова уряду приділяє особливе значення, - повідомляє прес-служба прем'єра. - Микола Азаров запевняє, що це питання обов'язково буде вирішене до 70-річчя Великої Перемоги".

Алею Воїнської Слави планується відкрити у парку Вічної Слави (на Печерську, біля могили Невідомого Солдата і Музею пам'яті жертв голодоморів) до 2015 року. Рішення про її створення прийнято ВР і президентом Януковичем у 2012-му.

Спершу планується встановити вхідну стелу і 14 пам'ятних бюстів двічі Героям СРСР, які народилися в Україні або брали участь у її визволенні від нацистів. Загалом передбачається встановлення 40 пам'ятних бюстів. Вже встановлено погруддя льотчикам Івану Кожедубу, Григорію Береговому та Амет-Хан Султану.

Упродовж наступного року, до святкувань 70-ти перемоги над нацистською Німеччиною, планується установити бюсти генерал-полковника артилерії Василя Петрова, генерал-полковника танкових військ Андрія Кравченка, маршала Радянського Союзу Петра Кошового, генерал-лейтенанта Семена Козака та інших.

Зазначимо, що в парку Вічної Слави з 1957 року існує Алея Полеглих Героїв, де поховані 34 бійці Червоної армії, які відзначилися під час оборони і визволенні Києва в 1941 і 1943 роках.

Дивіться також: 

"Красные партизаны Украины, 1941-1944". Правда про радянське підпілля"

Олексій Федоров і Корюківська трагедія. ДОКУМЕНТИ

Карпатський рейд Ковпака і загибель комісара Руднєва. Як це було

Інші матеріали за темою "Партизани"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.