Спецпроект

На честь Дня туризму музей Акрополя можна відвідати безкоштовно

Музей Акрополя в Афінах на честь Всесвітнього дня туризму проводить триденні урочистості. Крім культурних заходів, відвідувачам буде запропонований безкоштовний вхід.

Про це пише travel.ru.

Зокрема, 27 вересня музей буде відкритий з 8:00 до 22:00, а побувати тут безкоштовно можна буде з 19:00 до 22:00.

Ресторан на другому поверсі комплексу залишиться відкритим у цей день до опівночі.

У наступні два дні музей працює до 20:00, безкоштовно його можна відвідати з 17:00 до 20:00.

Заходи, приурочені до Дня туризму, включають в себе також лекції грецькою і англійською мовами "Шедеври музею Акрополя" і "Стародавні фарби": відвідувати їх можна протягом усіх трьох днів, в різний час.

Теми

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.