У Києві вкотре спотворили вигляд "Київської фортеці". ФОТО

У Києві спотворили зовнішній вигляд пам'ятки національного значення "Київська фортеця".

Йдеться про казарму жандармського полку, яка була частиною історико-архітектурної пам'ятки, повідомляє у своєму блозі краєзнавець Микола Афанасьєв. до 2013 року мала дещо занедбаний але близький до вигляду, що мають інші будівлі історіко-архітектурної памятки - музею "Київська фортеця"

Так було...

"Влітку 2013 року споруду спіткало покращення, - пише Афанасьєв. - цегляні стіни у 4-5 цеглин дбайливо прикрасили утеплювачем, на другому поверсі башти заклали бійниці".

А так стало: змінили склопакети, добудували трубу-витяжку...

За словами блогера, автентичні вікна будівлі замінили білими склопакетами, а до стіни прибудували вентиляціййні труби майбутньої їдальні.

 ...і драбину

"Особливої автентичності додає новостворена мансарда з балконом та окремим входом, - пише Афанасьєв. - Що сталось з інтерьєрами споруди, яка охороняється державою, залишилося таємницею".

Блогер нагадує, що будівля казарми перебувала під охороною держави як пам'ятка архітектури.

 
 Червоним позачена казарма жандармського полку "Київської фортеці"

Як відомо, у липні 2012 року директор музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулініч був звільнений за "порушення трудової дисципліни".

Сам директор заявляв, що причиною звільнення була його відмова виконати рішення Київради про передачу башти № 4 Київської фортеці приватному музею "Платар" в оренду на 49 років. Він оскаржив своє звільнення в суді.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення (XVIII-XIX сторіч) в Європі.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.