В Україні видали американський бестселер про історію раку

В Україні презентували український переклад книги Сіддгартхи Мукерджі "Імператор усіх хвороб: Біографія раку".

На XX-му книжковому форумі у Львові "Імператор усіх хвороб" увійшла до Топ-20 найкращих книжок форуму.

Книга Мукереджі ( в оригіналі "The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer") - нотатки американця, стажера-онколога, що переросли у велику історію страшної хвороби.

Книга написана з наукової точки зору, однак цілком доступною мовою. У 2011 році за цю роботу автор отримав Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у галузі літератури, журналістики, музики та театру в США.

За словами журналіста Ольги Герасим’юк, "переклад книги Пулітцерівського лауреата Сіддгартхи Мукерджі дає людині опертя й тверду віру - і життя тоді обнімає її, допомагає піднятися й іти".

Сіддгартха Мукерджі – онколог і дослідник у галузі онкологічних хвороб, професор медицини Колумбійського університету, колишній стипендіат Оксфордського університету. Живе у Нью-Йорку.

У Сполучених Штатах одна з трьох жінок і один із двох чоловіків занедужують на цю хворобу упродовж життя. З раком пов’язано близько 15 відсотків загального числа смертельних випадків у всьому світі. В деяких країнах рак перевершив хвороби серця й став найчастішою причиною смерті.

В Україні щороку у 169 тис. чол. вперше діагностують рак і близько 90 тис. людей помирає щороку від цієї хвороби. Понад 1 млн. людей знаходиться на обліку в онкологічних установах України. Разом із серцево-судинними хворобами та травмами онкозахворювання становлять трійку найнебезпечніших для життя українців хвороб.

Книга Сіддгартхи Мукерджі "Імператор усіх хвороб: Біографія раку" перекладена 33 мовами й удостоєна:

- Пулітцерівської премії (2011);

- премії Пен-клубу як кращий науково-популярний твір (2011);

- звання Книги року газети "The New York Times" (2010);

- премії за дослідження в області онкології (2010);

- літературної премії "Guardian First Book Award" (2011);

- Британської літературної премії "Wellcome Trust Book Prize" (2011);

- звання Бестселер № 1 газети "The New York Times".

Твір номіновано на:

- Книжкову премію "The Los Angeles Times" (2010);
- Національну премію літературних критиків США (2010).
 
У 2013 році за ініціативи та підтримки фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" книга була перекладена українською мовою та надрукована "Видавництвом Жупанського".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.