Ампулу вакцини від коронавірусу BioNTech виставлять у Музеї історії ФРН

Ампула вакцини від коронавірусу BioNTech/Pfizer поповнить колекцію Музею історії ФРН у Бонні

Про це повідомив видання Rheinische Post президент фонду Haus der Geschichte Ганс Вальтер Гюттер, передає Укрінформ.

Пандемія, за словами Гюттера, є "епохальною подією у новітній історії", яку можна порівняти лише із закінченням Другої світової війни. Ампула вакцини символізує "світло у кінці тунелю".

"Ми вже зібрали понад 400 об'єктів, пов'язаних з пандемією. І ми маємо ампулу з першої партії вакцини BioNTech", - заявив президент фонду.

Фонд Haus der Geschichte об'єднує 4 музеї в трьох містах - Бонні, Лейпцигу та Берліні.

Як повідомлялось, вакцина, розроблена німецькою фармакологічною компанією-стартапом BioNTech у співпраці з американським концерном Pfizer, була першою, яку схвалило європейське агентство ЕМА в грудні 2020 року і яка стала використовуватися в ЄС.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.