100 РОКІВ "МЕРТВІЙ ПЕТЛІ". ЗРОБЛЕНО В КИЄВІ

27 серпня (9 вересня за новим стилем) 1913 року командир Київського авіаційного загону Петро Нестеров уперше в історії авіації здійснив "мертву петлю". Це була перша фігура вищого пілотажу у світі. А відбувалося все у небі Києва, над Шулявкою.

О 18-ій із гаком годині вечора підпоручик Нестеров на літаку "Ньюпор-IV" із двигуном потужністю 70 кінських сил піднявся над Сирецьким військовим летовищем [у 1920-х територія аеродрому була забудована павільйонами кінофабрики ВУФКУ, нинішньої студії ім.Довженка - ІП].

На висоті 600 метрів льотчик уперше у світі здійснив "мертву петлю" (вертикальний політ по замкненому колу), що згодом стала називатися "петлею Нестерова".

Петро Нестеров біля "Ньюпора", на якому мертвопетлював

У лютому 1914 року Київське Товариство повітроплавання відзначило свого члена Петра Нестерова за наукову розробку питання про глибокий крен і за здійснену ним "мертву петлю", присвоївши йому золоту медаль Товариства. Армія підвищила льотчика до штабс-капітана.

І до, і після свого досягнення член Київського товариства повітроплавання Нестеров провадив цікаві експерименти.

Виконання мертвої петлі. Фото: en.wikipedia.org

У липні 1913 року він без попередньої підготовки здійснив переліт за маршрутом Київ-Остер-Ніжин-Київ. За кілька днів повторив цей переліт, але вже на чолі групи з трьох літаків. То був перший у світі груповий переліт строєм, з чотирма посадками на обраних із повітря, не підготовлених заздалегідь майданчиках.

Маючи ґрунтовні теоретичні звання і пілотажний досвід, Петро Нестеров теоретично обгрунтував можливість виконання глибоких віражів і здійснив їх на практиці.

Петро Нестеров

У березні 1914 на літаку "Ньюпор"-IV Нестеров із механіком Руденком здійснив переліт Київ-Одеса (за три години), а через кілька днів — Київ-Севастополь.

Улітку 1914 року льотчик вирушив на фронт Першої світової війни. 26 серпня (8 вересня за новим стилем) під час кампанії за Львів біля галицького села Воля-Висоцька він здійснив перший у світі авіатаран, атакувавши і збивши більший за розміром австрійський літак. Обидва авіатори і помічник австрійського пілота загинули.

Могила Нестерова на Лук'янівському цвинтарі в Києві

Посмертно Нестеров був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеню, йому надали чин капітана. Родині призначили найвищу на той час пенсію — 1890 рублів на рік.

Труну з тілом Петра Нестерова привезли до Києва. Попрощатися прийшли десятки тисяч киян. Його відспівали у Микільському військовому соборі [зараз на його місці - Палац дітей і юнацтва - ІП] на Печерську і поховали під дерев'яним хрестом на Аскольдовій могилі, поруч з п'ятьма іншими пілотами.

Пам'ятник Нестерову і його рекорду біля Київського авіаційного заводу

Радянська влада вирішила перетворити на парк старовинне аристократичне кладовище на Аскольдовій могилі. 1938 року прах Нестерова перепоховали на Лук'янівському цивільному цвинтарі (ділянка № 13-1, ряд 2, місце 6).

У 1962 році Міжнародна авіаційна федерація ввела перехідний приз для переможця першості світу з вищого пілотажу — кубок імені Нестерова.

Дивіться також:

Аерофотозйомка Першої світової війни. ФОТО

Перший український авіатор - оспіваний Блоком соратник Міхновського

Аеропорт "Бориспіль" імені Ігоря Сікорського?

Іван Кожедуб. Великий українець і найбільший ас союзників

Як СРСР збивав над Карелією корейський "боїнг". ФОТО

Інші матеріали за темою "Авіація"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.