Спецпроект

В Антверпені відкривається музей емігрантів

28 вересня в бельгійському Антверпені відкриється музей, присвячений історії еміграції з Європи в Новий Світ (Red Star Line Museum). Він названий на честь судноплавної компанії, яка за період з 1873 до 1934 року перевезла з цього міста в США і Канаду 6 мільйона пасажирів.

Про це пише travel.ru.

Red Star Line вважається одним із символів найбільшого міста Фландрії, а район вздовж набережної річки Шельди, де знаходилися її складські приміщення та офіс, сьогодні називають одним з найцікавіших у місті. Новий музей розповість про історію самої судноплавної компанії та її пасажирів, про Антверпені як один з найбільших портів Європи, і ширше - про історію еміграції.

У період розквіту Red Star Line з Антверпена відправлялося по два кораблі на тиждень, кожен з яких перевозив до півтори тисячі осіб. Найзнаменитішими пасажирами, які подорожували судами цієї компанії, були Альберт Ейнштейн, знаменитий згодом американський композитор Ірвінг Берлін і майбутній прем'єр- міністр Ізраїлю Голда Меїр.

Великі складські та інші приміщення Red Star Line були переобладнані в однойменний музей, проте вся архітектурна та історична цінність будівель збережена, повідомляє туристичний офіс Фландрії. Квиткова каса нагадує стійку реєстрації в аеропорту, таким чином, відвідувачів налаштовують на те, що вони зараз відправляться в подорож у минуле. Основна експозиція представлена ​​у восьми залах, які займають два поверхи, кожен з них відтворює один з епізодів в історії типового емігранта кінця XIX - початку XX століття. Один зал представляє собою офіс туристичного агентства у Варшаві, другий - вагон поїзда, третій - каюту на борту судна Red Star Line, четвертий - пункт прийому емігрантів у Нью - Йорку і так далі. З самого верхнього рівня музею відкривається мальовничий вид на Антверпен.

Експозиція музею розповість безліч індивідуальних історій емігрантів. Експонати для його колекції збиралися довго і копітко, як у Бельгії, так і в Америці; багато з них були передані в дар нащадками перших емігрантів і колишніх пасажирів Red Star Line.



Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.