АНОНС: лекція "Українське питання в Російській імперії"

Книгарня "Є" та видавництво "Laurus" запрошують на відкриту дискусію "Українське питання в Російській імперії", що відбудеться 23 серпня.

Під час дискусії обговорюватимуться такі питання:

– 150-річчя Валуєвського циркуляра: сучасні дебати в Україні;
– "Українське питання" в імперії Романових ХІХ – початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень;
– Як "українець" переміг "малороса".

Учасники:

Алєксєй Міллєр — доктор історичних, провідний науковий співробітник ІНІСН РАН, професор Центрально-Європейского університету (Будапешт) и РДГУ (Москва). Автор та редактор низки книг з історії націоналізму в Російській імперії, особливо на її західних територіях: "Імперія Романових і націоналізм" (2006), "Західні окраїни Російської імперії" (2006), "Поняття про Росію: до історичної семантики імперського періоду" (2012). Викладав історію імперій і націоналізму в МДУ, РДГУ, ЦЄУ, Варшавському університеті, Києво-Могилянській академії, Манчестерському університеті.

Олексій Толочко – доктор історичних наук, член-кореспондент НАУ, завідуючий Центром досліджень історії Київської Русі Інституту історії України НАНУ. Викладав історію Східної Європи в Києво-Могилянській академії, Гарвардському університеті, Центрально-Європейському університеті.

Георгій Касьянов – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України. Дослідник історії України ХІХ–ХХ ст. Професор кафедри історії Києво-Могилянської академії.

Час і місце заходу: 23 серпня, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота")

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.