Спецпроект

У ПОЛЬЩІ ЗНОСЯТЬ ПАМ'ЯТНИК УПА

Депутат Європарламенту від опозиційної польської партії "Право і справедливість" Томаш Поремба заявив про позитивну відповідь на його запит у справі ліквідації пам’ятника УПА в селі Грушовичі Перемиського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Про це повідомляє Польське радіо.

Депутат повідомив Раду охорони пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі, який займався, зокрема, будівництвом меморіалу розстріляним полякам у Биківнянському лісі - ІП] про нелегальний обеліск і вимагав його ліквідації.

Сьогодні Поремба отримав офіційну відповідь, що ця справа буде вирішена.

"Голова [Ради охорони] підтримує мої застереження щодо цього пам’ятника і дуже чітко обіцяє рішучі дії щодо усунення, ліквідації цієї будівлі, - зазначив Поремба. - Цей пам’ятник поставлено кільканадцять років тому без будь-якої згоди польської влади, він не освячує місця спочинку".

 Пам'ятник солдатам УПА у Грушовиці. Фото:
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
nowiny24.pl

За словами депутата, він планує передати отриманий лист в органи місцевої влади Перемишля. Тепер рішення про ліквідацію пам’ятника повинні виконати органи місцевої влади, стверджує Поремба.

Як відомо, на території нинішнього Підкарпатського воєводства Польщі до 1950-х років мешкала численна українська громада, в 1940-х діяло підпілля УПА. Ця українська громада зазнала від польського соціалістичного уряду низки репресій і депортацій, серед яких була і сумнозвісна операція "Вісла" (1947 рік).

У січні 2013 року праві польські депутати відмовилися засуджувати операцію "Вісла" у парламенті Польщі.

Раніше польська преса повідомляла про факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі. У 2012 році невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши меморіал.

У 2011 році польська влада висловила незадоволення діями російської влади, яка змінила неузгоджений з російською стороною напис на камені на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі під Смоленськом.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) "сином члена банди УПА", який мордував польських громадян.

Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Дивіться також:

У Польщі після "геноциду" - напад на українську церкву

Як поляки реагують на українські меморіали у Польщі. ФОТО

У Варшаві демонтували пам'ятник Радянській армії. ФОТО

Польські "борці з українцями" допомагають Росії

Інші матеріали за темою "Польща"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.