Спецпроект

Музей Булгакова - у 20-ці кращих літературних музеїв світу

Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова - відділ Музею історії міста Києва - визнано одним з двадцяти кращих літературних музеїв світу. Таке рішення ухвалили експерти першого Форуму літературних музеїв, який відбувся в Москві.

Про це пише ukrinform.ua.

"Критерієм для відбору були не тільки експозиції, враховувалася і різнобічна діяльність установи. Наш музей, окрім головної експозиції, має велику кількість проектів: журфікси, дитячі, великодні та іменинні свята, чаювання на веранді та інші. Всі вони об'єднані тим, що ми називаємо місією нашого музею - відроджувати традиції, пов'язані з життям дому та сім'ї Булгакових", - зазначила директор літературно-меморіального музею М. Булгакова Людмила Губіанурі.

Загалом у список найцікавіших літературних музеїв увійшли: Місто Шиллера Марбах-на-Неккарі, Фонд "Родина Шекспіра", Класичний Веймар, Будинок дитинства і Музей Марка Твена, Музей Анни Ахматової в Фонтанному будинку, Музей Володимира Маяковського, Музей Льва Толстого "Ясна Поляна ", Музей "Будинок, де народився Роберт Бернс", Центр Джеймса Джойса,"Будинок Турбіних", Київський літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова, Музей та творчий центр Роальда Даля,"Будинок Будденброки", Музей Генріха і Томаса Манна, Музей Безвинності (Стамбул), Музей дитячої літератури "Юнібакен" (Стокгольм), Музей Нібелунгів (Німеччина), Музей Жюля Верна, Літературно-меморіальний музей-заповідник Антона Чехова "Меліхово", Державний літературний музей (Москва), Державний музей Олександра Пушкіна, Фонд Мартіна Бодмера (Швейцарія).

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.