У Коломиї відкриють горельєф єзуїта, проповідника унії. ФОТО

31 липня 2013 року у місті Коломиї (Івано-Франківська область) на фасаді костелу св. Ігнатія Лойоли Римсько-Католицької Церкви буде відкрито та освячено горельєф теолога XVI сторіччя Пьотра Скарґи.

Про це ІП повідомив засновник культурологічного проекту "Наше місто" Михайло Петрів.

Меморіальна таблиця з горельєфом була відкрита на фасаді костелу у 1912 році до 300-річчя смерті проповідника. В радянський час горельєф безслідно зник. Уже в наш час скульптором Валерієм Дідораком горельєф заново виготовлено.

З ідею відновлення відновлення горельєфу виступив краєзнавець Василь Нагірний. Ініціатива була підтримана настоятелем костелу ксьондзом Петром та римсько-католицькою громадою, на кошти якої виготовлено горельєф.

"Низка українських громадських діячів спричинилися до проекту та відкриття горельєфу, що засвідчує атмосферу толерантності та сучасної європейськості у міжконфесійних відносинах", йдеться у повідомленні.

Відновлений горельєф на фасаді костелу. Фото: Михайло Петрів

За словами авторів анонсу, подія має служити добрим прикладом для польських та українських державних діячів заради "побудови моделі співіснування поляків та українців у сучасному глобальному світі на засадах добросусідства та терпимості до минулого сучасного та майбутнього наших держав".

Kатолицький костел св. Ігнатія Лойоли ордену отців єзуїтів побудовано в Коломиї в 1897 році. З 1950-х років костел використовувався як склад. У 1990 р. костел повернено римсько-католицькій громаді.

Пьотр (Петро) Скарґа (1536-1612) - польський проповідник-єзуїт, відомий полеміст з протестантами і православними, активний діяч Берестейської унії 1596 року. Його робота "Житія святих" - найпопулярніша польська книга доби Бароко - перекладалася в Україні й була використана українськими агіографами.

Твори Скарґи на захист унії спровокували початок української полемічної прози, викликали відповідь Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького та інших православних полемістів. Ораторська творчість Петра Скарґи стала взірцем для православних і протестантських проповідників з України.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.