Спецпроект

Виставка текстильної скульптури експонується в Музеї гетьманства

З 7 по 27 липня в Музеї гетьманства у Києві експонується виставка текстильної скульптури Олександри Марей та Тетяни Ксеніної.

Про це пише prostir.museum.

Тетяна Ксеніна народилася в 1960 році в місті Донецьку. Рукоділлям цікавилася ще з дитинства. Спочатку навчилася в'язати спицями, гачком, шити, плести макраме, вишивати хрестиком, бісером, освоїла машинну вишивку. Якось, на одному з вернісажів пані Тетяна побачила незвичайних і дуже красивих ляльок Александри Марей. Вони були зроблені в техніці текстильної скульптури з капрону. Відвідала майстер-клас лялькарки і з тих пір весь свій вільний час присвячує виготовленню ляльок. Довелося стати пластичним хірургом, перукарем, стилістом, візажистом та ін.

Основні матеріали з яких зроблені ляльки це капрон, синтепон, дріт, поролон, різні тканини, декоративна тасьма, пряжа, хутро і багато інших матеріалів. Практично неможливо зробити дві однакові ляльки, кожна лялька неповторна, в кожної свій характер і настрій, вони такі ж різні, як і люди.

Текстильні скульптури

Тетяна мріє, щоб її ляльки викликали посмішку, дарували радість і любов, робили навколишніх людей щасливими, створювали в будинку атмосферу тепла, затишку і спокою.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.