Спецпроект

Виставка текстильної скульптури експонується в Музеї гетьманства

З 7 по 27 липня в Музеї гетьманства у Києві експонується виставка текстильної скульптури Олександри Марей та Тетяни Ксеніної.

Про це пише prostir.museum.

Тетяна Ксеніна народилася в 1960 році в місті Донецьку. Рукоділлям цікавилася ще з дитинства. Спочатку навчилася в'язати спицями, гачком, шити, плести макраме, вишивати хрестиком, бісером, освоїла машинну вишивку. Якось, на одному з вернісажів пані Тетяна побачила незвичайних і дуже красивих ляльок Александри Марей. Вони були зроблені в техніці текстильної скульптури з капрону. Відвідала майстер-клас лялькарки і з тих пір весь свій вільний час присвячує виготовленню ляльок. Довелося стати пластичним хірургом, перукарем, стилістом, візажистом та ін.

Основні матеріали з яких зроблені ляльки це капрон, синтепон, дріт, поролон, різні тканини, декоративна тасьма, пряжа, хутро і багато інших матеріалів. Практично неможливо зробити дві однакові ляльки, кожна лялька неповторна, в кожної свій характер і настрій, вони такі ж різні, як і люди.

Текстильні скульптури

Тетяна мріє, щоб її ляльки викликали посмішку, дарували радість і любов, робили навколишніх людей щасливими, створювали в будинку атмосферу тепла, затишку і спокою.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.