Спецпроект

На Закарпатті зі старих угорських бункерів зробили інтерактивний музей

Військово-оборонна лінія Арпада, яка складається з тисяч дотів (довготривалих вогневих точок) і бункерів, простяглася по території сучасного Закарпаття. Тепер же підприємливі закарпатці створили там інтерактивний музей, де на вході - німецькі солдати, всередині - рушниці, гранати, передавачі і т.д.

Про це пише timeua.com.

Вчені називають військово-оборонну лінію Арпада однією з помилок угорсько-німецької армії, тому що під час бойових дій об'єкти не використали.

Конструкція закарпатських дотів особлива, притаманна тільки цьому району. Є ДОТи з двома входами, є одномісні, на одного бійця снайпера. Зустрічаються і бетонно-арматурні піраміди на річці. Це теж військові об'єкти, побудовані з метою стримувати танки та іншу військову техніку.

За словами краєзнавця Олександра Богданова, "радянська армія застосувала традиційну суворівську тактику - здійснила обхід. Тобто прийшли розвідники, подивилися - все закрито, і знайшли, що можна через Верецький перевал проскочити. Так і зробили - і зайшли в тил".

Угорські війська відступили, а зведені споруди - підірвали. Їх руйнування продовжила радянська армія. Але місцевим жителям частину угорських "припасів" вдалося зберегти. Раніше в бункерах знаходили продукти, медикаменти і зброю, а зараз - вирішили використовувати самі споруди.

У бункерах винахідливі закарпатці навіть готелі відкривають. А дослідники намагаються дізнатися більше про лінії Арпада, щоб розкопати невідомі підземні тунелі.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.