У ЦДВР передали архів Романа Бжеського

Архів Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР) поповнився документами з особового фонду дослідника української історії, літератора Романа Бжеського.

Одну з трьох його архівних колекцій зібрала та передала до Львова дружина історика Надія Бжеська.

Колекцію вже упорядкували та оцифрували, загалом вона налічує 48 документів та бібліотеку: 30 книг та 3 періодичних видання.

"Особливий інтерес становлять машинописи праць Романа Бжеського з історії України, теорії українського націоналізму, "Біла книга. Національна і соціальна політика совєтів на службі московського імперіалізму", перевидана у 2008 році. Є кілька досліджень про Івана Мазепу, Лесю Українку, Миколи Хвильового, Леоніда Мосендза", — розповідає історик, архівіст Геннадій Іванущенко.

Фонд Романа Бжеського налічує ще дві архівні колекції. Одна з них — спогади і матеріали про часи Української революції 1917—1920 років — міститься в Чернігові та готується до друку. Інша колекція зберігається за кордоном у дочки Романа Бжеського пані Маргарити.

Обидві колекції планують найближчим часом упорядкувати та передати до Архіву ЦДВР.

Архів Центру досліджень визвольного руху почав формуватися 2002 року і зараз налічує 34 фонди документів, а також колекції фоно-, фото- та відеоматеріалів - загалом понад 170 тисяч документів періоду 1930-2000-х рр. Оцифровані та упорядковані матеріали зі свого архіву ЦДВР викладає у вільному доступі на сайті Електронного архіву визвольного руху avr.org.ua.

Дивіться також інші матеріали за темами "ЦДВР" і "Архіви"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.