Листи до митрополита: дослідники вперше опублікували матеріали з кримінальної справи Йосифа Сліпого

Центр досліджень визвольного руху виклав у вільному доступі документи з архівно-кримінальної справи митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Сьогодні — 130 років з дня його народження

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • ордер на арешт та обшук;

  • анкета арештованого Йосифа Сліпого;

  • протоколи допитів митрополита УГКЦ; 

  • протокол обшуку в резиденції митрополита у Львові 12-14 квітня 1945 р;

  • список антирадянської націоналістичної літератури вилученої в резиденції;

  • листи, написані до митрополита греко-католицької церкви Йосифа Сліпого, тощо.

Серед опублікованих матеріалів збірки — листи до Йосифа Сліпого, написані відомими діячами греко-католицької церкви, зокрема блаженним священномучеником Василем Величковським, що писав митрополиту з концтаборів ГУЛАГу (Главное управление исправительно-трудовых лагерей). 

Серед адресантів — відома монахиня, праведниця народів світу Олена Вітер, яку заарештували за звинуваченням у планах вбити двох співробітників НКВД, а також радянського письменника Ярослава Галана. В одному з листів до Сліпого Олена ділиться власними роздумами про радянські репресії проти духовенства та церкви, згадує фізичні тортури котрих вона зазнала під час перебування в НКВД: "…По бурі – котра часом і корисна, бо все, що немає сильного фундаменту – вириває з корінням всякого рода дерева і навіть дах з домів. Потім начинають будувати ще кращі будівлі-гиганти, на сильних фундаментах. Так все мені тепер зрозуміло і ясно, перейшла університет життя – пізнала і ще більше оцінила ту велику ласку покликання…". 

Раніше листи, адресовані Йосифу Сліпому не були опубліковані, більшість з них  вперше публікують у вільному доступі. Під час заслання митрополита вони зберігалися в будинку для інвалідів в місті Маклаково (тепер — місто Лісосибірськ) Красноярського краю, та були вилучені під час його чергового арешту у 1958 році.

Довідка: Йосиф Сліпий — видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944 — 1984 років, кардинал. Був переслідуваний радянською владою, відбув 18 років заслання у таборах Сибіру і Мордовії. Реабілітований, як необґрунтовано засуджений, у 1991 році.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.