Карл Маркс потрапив у список Спадщини ЮНЕСКО. ФОТО

ЮНЕСКО доповнила список "Пам'яті світу" рукописами "Капіталу" і "Маніфесту комуністичної партії" Карла Маркса. До цього реєстру вносять пам'ятки світової документальної спадщини - і тепер Німеччина представлена там 17 документами.

Рішення про внесення нових документів до переліку "Пам'яті світу" ухвалили фахівці ЮНЕСКО на засіданні у Південній Кореї, повідомляє DW.de.

"Маніфест комуністичної партії" та перший том "Капіталу" Карла Маркса спільно запропонували на розгляд ЮНЕСКО Німеччина та Нідерланди. В обґрунтуванні сказано, що ці праці справили великий уплив на соціальні рухи в усьому світі від часу їх написання.

 Розворот першого видання "Капіталу" (1867)

Перелік ЮНЕСКО поповнися ще трьома німецькими пам'ятками. Це знаменитий небесний диск із німецького міста Небра, який фахівці називають найбільш раннім із досі відомих зображень зоряного неба. Диску понад 3600 років.

 Рукопис "Маніфесту..." (1848)

Також до списку увішла книга аптекарських рецептів із бенедиктинського монастиря міста Лорш, датована 795 роком. Вона вважається найстарішим медичним збірником німецького походження.

Ще одна документальна пам'ятка - Золота Булла, ухвалена 1356 року в німецькому Нюрнберзі. Це найважливіший законодавчий документ Священної Римської імперії на німецькій території. Цю заявку німці підготували спільно з австрійськими колегами.

 Небесний диск із Небри - карта зоряного неба Бронзової доби

Програма ЮНЕСКО "Пам'ять світу" для захисту світової документальної спадщини існує з 1992 року. До переліку документів, які охороняються, внесено 299 пам'яток із усіх регіонів світу. Німеччина представлена у списку із 17 артефактами, серед яких, зокрема, Біблія Гутенберга, "Дев'ята симфонія" Бетховена та "Пісня про Нібелунгів".

Україна приєдналася до цієї програми ЮНЕСКО рік тому - тож її внесок наразі скромний. У 2005 році Україна передала ЮНЕСКО в рамках програми "Пам'ять світу" зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору 1912-1947 років. Також Україна згадується у зв'язку з архівами Радзівіллів.

Як відомо, учора на тому ж засіданні ЮНЕСКО було прийнято рішення все ж таки не виключати Національні заповідники "Софія Київська" і "Києво-Печерська Лавра" з реєстру ЮНЕСКО. Раніше українським пам'яткам загрожувало виключення зі списку у зв'язку із забудовою буферних зон.

У січні 2012 року ЮНЕСКО виключила віденські бали з реєстру Світової спадщини через участь в одному з них неонацистів.

В листопаді 2010 року до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО потрапила французька кулінарія.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також:

Короткий нарис українського марксизму

У Берліні хочуть прибрати пам'ятник Марксу та Енгельсу. ФОТО

На Сумщині відновили пам'ятник Марксу. ФОТО

У Харкові перейменували площу Карла Маркса

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.