Спецпроект

У київському планетарії відкривається Музей історії моди

18 червня у київському планетарії відкривається виставка Музей історії моди - це приватна колекція старовинного дамського одягу і аксесуарів.

Про це пише korrespondent.net.

Музей історії моди - це унікальна колекція з майже тисячі предметів, зібрана киянкою Мариною Івановою за 30 років. Дата народження найповажнішого експоната - 1800 рік, повідомили організатори виставки.

На 500 квадратних метрах буде показано майже 80 модних ансамблів, що колись належали європейським світським дамам позаминулого століття: бальні сукні, накидки для відвідування опери, візитні туалети, весільні вбрання, прогулянкові костюми та інше. Всього протягом дня аристократки міняли туалети шість разів. Крім того, до кожного вбрання додавалися аксесуари - сумочки (срібні, вишиті, бісерні), рукавички, туфлі Попелюшкиного розміру (найбільш ходовий розмір взуття у 19-му столітті був 34 і 35), парасольки від сонця, химерні капелюхи і багато іншого, - все це теж можна побачити на виставці.

Виставка цієї колекції проходить у Києві далеко не вперше, однак колекція постійно поповнюється новими раритетами. Так, за словами організаторів, вперше буде продемонстровано 6 стендів з нижньою білизною, яке ховалося під сукнями європейських модниць майже двісті років тому, а сьогодні виставлено для загального огляду - мереживні панталони, бюстгальтер, корсет, нижні спідниці, сорочки, пеньюари ... - всього до 12 предметів одягу.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.