Депутати і чиновники добивають українську археологію - заява науковців

Археологи України стверджують, що внесені торік зміни до законів "Про охорону археологічної спадщини" та "Про охорону культурної спадщини" призвели до знищення всього механізму захисту археологічних пам’яток.

Про це йдеться в офіційному запиті, надісланому до українських урядовців і депутатів від імені Спілки археологів.

На думку авторів запиту, зміни в законах суперечать Конституції та ратифікованим ВР міжнародним угодам і поставили українських археологів "на межу виживання".

"Де-факто, обидва закони були зведені до декларації, оскільки всі норми, що регламентували археологічну експертизу, заборону землевідводу та облік земель історико-культурного призначення, були скасовані", - стверджується у запиті.

За словами археологів, відтепер усі функції з землевідведення передані Держкомзему та архітектурним комісіям, які навіть не переймаються тим, що в реєстрі не визначені межі археологічних пам’яток національного та місцевого значення.

"В результаті сам Держкомзем спільно з Міністерством юстиції з початку року займається ... діяльністю зі скасування тих положень законодавства, які ще заважають йому безконтрольно розпоряджатися археологічною спадщиною України", - заявляють археологи.

Науковці стверджують, що тепер при землевідводах і міському будівництві "ніхто не буде зважати на те, що новий власник або будівельник буде нищити культурну спадщину всього українського народу".

Спілка археологів також підкреслює, що нова редакція законів призвела до того, що діяльність охоронних археологічних служб України зупинилася - внаслідок чого десятки спеціалістів-археологів залишилися без роботи, а державний бюджет утратив відповідні надходження.

"Навіть у радянські часи вартість археологічного обстеження вносилася в усі проекти забудови, археологи виявляли сотні нових пам’яток, проводили фіксацію старих, поповнювали колекції музеїв, - зазначається у запиті. - Охоронні археологічні служби України працювали 15 років, а тепер вони поза законом".

Науковці стурбовані, що "жодне з міністерств не втрутилось, коли більшість ВР приймали антиконституційне, антиєвропейське, "безкультурне" рішення". Президент Віктор Янукович теж не відреагував, хоча попередньо заявляв, що візьме це питання під контроль.

Копію запиту надіслано голові Конституційного суду, прем'єр-міністру, міністрам культури і юстиції, а також усім членам профільних комітетів ВР.

Дивіться також:

Що буде з археологією після правок до законів

З проекту Генплану Києва вилучено більшість археологічних пам'яток

У Луганську знищили курган, якому 5 тисяч років

Забудовників, які знищили археологічний шар на Подолі, оштрафували на 2,3 млн

2010: Янукович заплутався у слові "Археологія". ВІДЕО

Украдений тризуб або Як припинити нищення пам'яток

Інші матеріали за темою "Археологія"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.