АНОНС: Міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури"

У Ніжині (Чернігівська область) відбудеться міжнародний науковий семінар "Хронологія радянської культури: константи й трансформації" із серії "Studia Sоvietica".

Організатори заходу: НАН України, Міносвіти, Інститут літератури ім. Шевченка, Ніжинський державний університет ім. Гоголя.

Час і місце: 1-4 липня 2013 року. Ніжин, вул. Кропив'янського, 2.

ПРОГРАМА:

1 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

Доповіді Миколи Жулинського і Олександра Бойка.

ДРУГА СЕКЦІЯ

11.40 – 12.00 - Конформизм как поведенческая стратегия советского художника: генезис и трансформации
Татьяна Круглова (Россия)

12.00 – 12.20 - Культурные контексты соцреализма и эффект "второго авангарда"
Наталья Полтавцева (Россия)

12.20 – 12.40 - Конвенційно-опозиційне відношення радянської сміхової культури та ідеології
Марина Столяр (Україна)

ТРЕТЯ СЕКЦІЯ

15.30 – 15.50 - Участие белорусской национальной интеллигенции в "Красном Ренессансе"
Алена Маркова (Чехия)

15.50 – 16.10 - Модний Блакитний (перший культ письменника в українській літературі радянського часу)
Олеся Омельчук (Україна)

16.10 – 16.30 - Советский журнал для детей: проблема трансформации идеологических приоритетов
Мария Литовская (Россия)

16.30 – 16.45 - Святкування річниць Жовтневої революції в 1918-1929-х рр.
Оксана Клименко (Україна)

Художня рецепція Жовтня (на матеріалі збірки "Революційна поезія Жовтня")
Марина Довіна (Україна)

2 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Ландшафти пам’яті в мілітарному дискурсі совєтського мистецтва
Ірина Захарчук (Україна)

10.20 – 10.40 – Конструирование "народности" советской культуры: пути развития палехской лаковой миниатюры (на материале совещания Всекохудожника 1933 г.)
Людмила Кривцова (Россия)

10.40 – 11.00 – Вузовская интеллигенция и власть в годы Большого террора 1937-38 гг.
Ирина Шилова, Павел Васёв (Россия)

11.00 – 11.20 – Музыкальная интонация имени "Сталин" в произведениях Прокофьева
Екатерина Войцицкая (Україна)

11.20 – 11.40 – "Большой террор" в восприятии современников и представлениях потомков
Светлана Быкова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

16.00 – 16.20 – Советское – просоветское болгарское: литературно-политический проект оттепели в Народной республики Болгарии
Пламен Дойнов (Болгария)

16.20 – 16.40 – Метафоры свободы в фильмах Литовской киностудии по сценариям Ицхокаса Мераса
Лорета Мачанскайте (Литва)

16.40 – 17.00 – Поэтика абсурда в советской драматурги Казиса Саи
Гинта Чингаите-Кизнене (Литва)

17.00 – 17.20 – Драматургія Я. Мамонтова 30-х рр. ХХ ст.: між авангардною драмою і соцреалізмом
Наталія Малютіна (Україна)

3 липня 2013 року

ПЕРША СЕКЦІЯ

10.00 – 10.20 – Поетична творчість Івана Гнатюка: нерадянське в радянській українській літературі 1960-1980-х років
Надія Колошук (Україна)

10.20 – 10.40 – До питання про дезінтеграцію соцреалізму: межі й причини
Наталія Ксьондзик (Україна)

10.40 – 11.00 – Феномен "полочного" кино. Антисоветское как советское
Лилия Немченко (Россия)

11.00 – 11.20 – В. Славкин "Взрослая дочь молодого человека": деструкция советского в контексте проблемы поколений
Лариса Кислова (Россия)

ДРУГА СЕКЦІЯ

15.00 – 15.20 – Довге прощання з соцреалізмом: 1958. 1989. 2005
Ярослав Поліщук (Україна)

15.20 – 15.40 – Современный псевдо-поп-постсоветский общепит в Украине: системно-семиотический анализ
Михаил Тимофеев (Россия)

15.40 – 16.00 – Иркутск ХХІ века: советское в пространстве постсоветского города
Светлана Булатова (Россия)

16.00 – 16.20 – Музеєфікація комунізму в посткомуністичному просторі (досвід України та Росії)
Валентина Хархун (Україна)

Дивіться також інші матеріали за темою "Конференції"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.