Спецпроект

У КИЄВІ ПОКАЗУЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПЕЧАТКИ ЗА 1000 РОКІВ

У Києві в Національному музеї історії України відкрилася унікальна виставка "1000 років української печатки".

Виставка є новим міжнародним масштабним проектом Національного музею історії України і Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих "Віхи історії: тисячоліття української печатки", повідомляє УНІАН.

В експозиції беруть участь 15 провідних музеїв, архівів, бібліотек, України та Росії. Географія проекту поєднує історико-культурні надбання Москви, Санкт-Петербурга, Києва, Львова, Дніпропетровська, Чернігова, Запоріжжя.

На виставці представлено понад 400 печаток, що відображають різні періоди культурного та історичного розвитку України, її державного життя упродовж 1000 років.

Експозиція поділяється на п’ять тематико-експозиційних блоків, вибудуваних за хронологічним принципом. Кожен з них розкриває особливості розвитку української печатки на різних історичних етапах.

В експозиції широко представлені печатки київських князів, урядників, духовенства. На виставці експонуватиметься перша збережена печатка, від якої веде літочислення традиція українських сфрагістів. Ця печатка належала князеві Святославу Хороброму.

Однією з особливостей виставки є масштабне застосування ІТ-технологій - сенсорних екранів поруч із вітринами.

Виставка триватиме до 17 листопада цього року.

Дивіться також: "Печатки Ярослава Мудрого і Нестора Махна. ФОТО"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.