Спецпроект

У Берліні відкрився Музей архітектурного малюнку

Перша виставка в новому Музеї архітектурного малюнка присвячена італійському архітекторові 18-го століття Піранезі. Виставлятися будуть і малюнки з колекції Чобана.

Про це пише dw.de.

Відомий архітектор Сергій Чобан, що працює як у Німеччині, так і в Росії, відкрив у Берліні свій Музей архітектурного малюнка (Museum für Architekturzeichnung).

У цьому музеї будуть виставлятися не тільки роботи з колекції Фонду Сергія Чобана, що користується міжнародною популярністю, а й експонати провідних у світі культурних інститутів, говориться в прес-релізі на сайті Tchoban Foundation - Museum für Architekturzeichnung.

Перша виставка в новому музеї під назвою "Пестум Піранезі: Нове відкриття малюнка" (Piranesis Paestum: Neuentdeckung der Meisterzeichnung) почала роботу у вівторок, 4 червня. У ній представлені архітектурні малюнки Джованні Баттіста Піранезі, італійського архітектора і графіка другої половини 18-го століття, з колекції Музею Джона Соуна в Лондоні.

Будівлю Музею архітектурного малюнка було побудовано за проектом архітектурної майстерні SPEECH архітекторів Сергія Чобана та Сергія Кузнецова. Вона являє собою три бетонних куба, покладених один на одного, ніби ящики для зберігання ескізів. Про призначення музею свідчать і рельєфи на стінках кубів, виконані у вигляді відбитків архітектурних малюнків.

Сергій Чобан народився в 1962 році в Ленінграді, закінчив ленінградську Академію мистецтв. З 1992 року працює в Німеччині. У 2006 році заснував спільно з Сергієм Кузнєцовим архітектурну майстерню SPEECH Чобан & Кузнєцов у Москві.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.