Спецпроект

У Берліні відкрився Музей архітектурного малюнку

Перша виставка в новому Музеї архітектурного малюнка присвячена італійському архітекторові 18-го століття Піранезі. Виставлятися будуть і малюнки з колекції Чобана.

Про це пише dw.de.

Відомий архітектор Сергій Чобан, що працює як у Німеччині, так і в Росії, відкрив у Берліні свій Музей архітектурного малюнка (Museum für Architekturzeichnung).

У цьому музеї будуть виставлятися не тільки роботи з колекції Фонду Сергія Чобана, що користується міжнародною популярністю, а й експонати провідних у світі культурних інститутів, говориться в прес-релізі на сайті Tchoban Foundation - Museum für Architekturzeichnung.

Перша виставка в новому музеї під назвою "Пестум Піранезі: Нове відкриття малюнка" (Piranesis Paestum: Neuentdeckung der Meisterzeichnung) почала роботу у вівторок, 4 червня. У ній представлені архітектурні малюнки Джованні Баттіста Піранезі, італійського архітектора і графіка другої половини 18-го століття, з колекції Музею Джона Соуна в Лондоні.

Будівлю Музею архітектурного малюнка було побудовано за проектом архітектурної майстерні SPEECH архітекторів Сергія Чобана та Сергія Кузнецова. Вона являє собою три бетонних куба, покладених один на одного, ніби ящики для зберігання ескізів. Про призначення музею свідчать і рельєфи на стінках кубів, виконані у вигляді відбитків архітектурних малюнків.

Сергій Чобан народився в 1962 році в Ленінграді, закінчив ленінградську Академію мистецтв. З 1992 року працює в Німеччині. У 2006 році заснував спільно з Сергієм Кузнєцовим архітектурну майстерню SPEECH Чобан & Кузнєцов у Москві.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.