Спецпроект

Біля Олексіївської фортеці з'явиться "бойовий" музей

Поруч з Олексіївської фортецею, що на Харківщині, планують побудувати музей.

За інформацією прес-служби обладміністрації, про це розповів голова Первомайської райдержадміністрації Віктор Намчук.

Він підкреслив, що найближчим часом планується вирішити всі юридичні питання, необхідні для того, щоб передати фортецю на баланс Первомайського району.

"Всі документи в Києві. Я думаю, найближчим часом ми отримаємо паспорт повністю на музей. І коли будуть оформлені всі документи, ми почнемо будівництво. Сам музей ми хочемо побудувати перед в'їздом до фортеці. Це буде музей історичний та бойових дій ", - сказав Намчук.

Олексіївська фортеця Української оборонної лінії споруджена в 1731 р., під час другого етапу будівництва лінії укріплень на тодішніх південних кордонах Російської імперії.

Перша назва - Берецька, в 1738 р. перейменована у фортецю Св. Олексія. Земляна, майже квадратна в плані, з чотирма бастіонами. Висота валів - більше 5 м. Площа фортечного двору складає більше 1,5 га. Пам'ятник добре зберігся, дає чітке уявлення про форму та розміри земляного укріплення першої третини XVIII ст.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.