Спецпроект

В Гостиному дворі пропонують відкрити музей Сагайдачного

Голова парламентського підкомітету з питань охорони та популяризації культурної спадщини, народний депутат України, Олександр Бригинець, пропонує створити Музей гетьмана України Петра Сагайдачного у приміщенні Гостинного двору в Києві.

Про це пише unian.net.

Відповідний проект постанови № 2174а про святкування 400-річчя гетьманства Сагайдачного Бригинець зареєстрував у Верховній Раді України.

"400-річчя гетьманства Сагайдачного - це велика подія, як і постать гетьмана, якому потрібно віддати належне. Безумовно, поруч з пам'ятником Сагайдачному, який встановлений на Контрактовій площі в Києві, має з'явитися і музей, присвяченій цьому видатному українцю. Кращого місця ніж Гостинний двір (звичайно не весь, а якась його частина), важко підшукати ", - вважає Бригинець.

На переконання депутата, постанова дозволить не тільки віддати належне Сагайдачному, але і допомогти врятувати Гостинний двір від перетворення його на торговельний центр. "Ніяких причин не створити в Гостиному дворі цей музей немає. Адже з юридичної точки зору, його приміщення є досі державним. Тому, якщо ВР проголосує за цю постанову, нічого не заважатиме передати частину Гостиного двору під музей. Упевнений, що київська громада підтримає цю ідею ", - переконаний Бригинець. 

Гетьман Петро Сагайдачний (Конашевич-Сагайдачний) - один з найбільш славних і талановитих козацьких вождів і полководців, який з однаковим успіхом діяв і на полі бою, і в галузі дипломатії. Під час свого гетьманства Сагайдачний провів реформу війська на Січі, основною суттю якої було підвищення організації, дисципліни і боєздатності козацького війська. Він перетворив партизанські загони козаків у регулярне військо, усунув з їхнього життя елементи розбійної вольниці, навів сувору дисципліну. Помер гетьман України Сагайдачний 10 квітня 1622 і похований у Києво-Братському монастирі. Майже все своє майно й маєтки він заповів Київській та Львівській братським школам.

Свого часу Київрада відмовилась включити до порядку денного засідання 20 грудня 2012 року проект рішення про скасування рішення про передачу ПАТ "Укрреставрація" земельної ділянки на Контрактовій площі для реконструкції будівлі Гостинного двору у торговельний центр.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.