Спецпроект

На вихідних Львів запрошує до пересувного музею Іоана Павла II

8 червня, в день приїзду до Львова глави Папської ради християнського єднання, кардинала Курта Коха, в місті пройде безпрецедентна акція "Ніч храмів".

Про це пише delfi.ua.

У цей день всі бажаючі зможуть у нічний час відвідати низку знакових католицьких храмових комплексів, а саме Римо-католицьку катедру, келії Розена на вулиці Винниченка, Вірменську церкву, греко-католицькі храми апостолів Петра і Павла та Пресвятої Євхаристії.

Крім того, напередодні приїзду кардинала Коха, 7 червня, до Львова приїде мобільний музей Іоана Павла II. У ньому будуть представлені особисті речі, маловідомі фотографії та фільми про особисте життя Папи Римського. Експозиція розміститься в 18-метровому автобусі, висотою в 4 метри. Також в музеї можна буде побачити часослов, яким користувався Папа під час щоденної молитви, перо, взуття, лижі, нагрудний хрест, рясу, головний убір та годинник з особистої резиденції в Кастель Гандольфо.

Вхід до музею буде безкоштовним. Він розміститься на площі Ринок, 1 перед міською ратушею і працюватиме до 9 червня включно.

Після цього музей Івана Павла II здійснить вояж по українських містах. Зокрема, він побуває у Хмельницькому, Вінниці, Бердичеві, Житомирі та Києві.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.