Спецпроект

У Севастополі запрацював перший в Україні музей холодних солодощів

У Севастополі з'явився унікальний туристичний і гастрономічний об'єкт - Музей морозива. Він розташовується на території дитячого містечка "Лукомор'я".

Про це пише delfi.ua.

Запланували відкриття музею ще в січні. Це перший подібний музей на території України і другий у світі. Перший музей морозива з'явився в 2012 році в італійському місті Анцола-дель-Емілія.

Особливість севастопольського музею в тому, що тут можна не тільки поласувати різними видами морозива з усього світу (більше 40 сортів), а й познайомитися з історією виробництва, а також безпосередньо поспостерігати за процесом його приготування.

В експозиції закладу представлено безліч технологічних експонатів, за допомогою яких виготовляли і зберігали морозиво. Зокрема, тут можна побачити унікальні макети перших машин для виробництва морозива, перші холодильники для холодних солодощів, різні креманки і прилади для подачі морозива.

Родзинкою експозиції є старовинний велосипед початку XX століття, на якому раніше возили морозиво в Європі.

У літній період музей працюватиме щодня, з 10:00 до 21:00. Вартість дорослого квитка складає 30 грн, дитячого - 25 грн.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.