Спецпроект

У Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу

У місті Борзні на Чернігівщині відкрили Музей лісу, створений працівниками Борзнянського лісового господарства.

Про це пише day.kiev.ua.

"Ідея створити Музей лісу виникла вже давно. Надихнув нас на це Андрій Васильович Стрижак. Він був істориком і вчителем у Галайбині нашого району. Писав і видавав книги", - говорить начальник Борзнянського лісгоспу Леонід Стахорський.

Збір експонатів та облаштування музею велися паралельно. Борзнянський таксидерміст (майстер з виготовлення опудал) Сергій Невмолімий створив цілі композиції.

Зібрані в музеї також колекції різних комах (бабок, довгоносиків, клопів, турунів, листоїдів і ін), насіння і листя різних дерев і чагарників, представлені і старовинні ручні деревообробні інструменти, назви яких для нас дуже цікаві - зензубель, шпунтубель, фальцгебель, і самі вироби, які майстрували за допомогою цих інструментів (ярмо для волів, гребінка та ін.)

"Ми його обов'язково будемо розширювати і поповнювати. На даний момент у ньому представлено лише 30% того, що ми запланували, - говорить Леонід Олексійович. - Ліс - дуже цікавий і складний біогеоценоз (взаємообумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов'язаних між собою обміном речовин і енергії. - Авт.). Адже не просто так його називають "зеленими легенями" планети. І ми хочемо своїми експозиціями показати багатство лісу і його значення в житті людини. Хотілося б знайти побільше інформації про людей, які все своє життя пов'язали з лісом. Також плануємо зробити "літаючу" колекцію птахів, прикріпивши їх опудала під стелею музею. У нас є записи голосів кожної пташки, які ми будемо включати під час екскурсій. Дітям це точно сподобається."

Вже зараз Музей лісу радий гостям - всі бажаючі можуть сюди потрапити, попередньо повідомивши про це керівництву лісгоспу. Зараз вже почали надходити замовлення від шкіл на екскурсії, які для учнів проводитимуться безкоштовно.

У селі Ломачинці Чернівецької області на базі Сокирянського лісового господарства цього року також створюється музей лісу.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.