Спецпроект

Найбільший музей Нідерландів виклав всю колекцію в Інтернет

Рейксмюзеум - голандський Державний музей, розташований в Амстердамі, - протягом кількох останніх років займався оцифруванням своєї колекції творів мистецтва, і зараз зробив її доступною в Інтернеті. Знімки експозицій у високій роздільній здатності може завантажити безкоштовно будь-який бажаючий.

Про це пише hitech.vesti.ru.

Оцифровку матеріалів ведуть багато музеї, архіви та бібліотеки. Але відвідувачам сайтів, як правило, вони дозволяють завантажувати тільки зображення низької якості, щоб їх не можна було роздрукувати на плакатах, або нанести на кружки, футболки та іншу сувенірну продукцію. Рейксмюзеум вирішив першим порушити сформовану практику, виклавши у відкритий доступ онлайн-колекцію з понад ста тисяч експозицій у високій роздільній здатності.

"Ми державна установа, тому предмети мистецтва, які у нас є, - це власність кожного, - говорить директор колекцій музею Тако Діббітс, - З появою Інтернету стало складно стежити за дотриманням авторських прав, тому ми вирішили, що нехай краще у людей буде дуже гарне високоякісне зображення "Молочниці" Вермеєра із зібрання Рейксмюзеума, ніж дуже погана репродукція ". Мета музею - додавати на сайт по 40 тисяч зображень на рік, поки не буде оцифровано всю колекцію, яка охоплює вісім століть.

Рейксмюзеум був заснований в 1808 році братом Наполеона I, королем Голландії Луї Бонапартом. У 2013 році головний художній музей Амстердама відкрився після реконструкції, що тривала близько десяти років. Ключові експонати Рейксмюзеума - "Нічна варта" Рембрандта, "Клітка з папугою" Яна Стіна, "Сімейний портрет Ісаака Маси і його дружини" Франса Хальса, "Жінка з дитиною в коморі" Пітера де Хоха і "Млин у Вейк-бей-Дюрстеде" Рейсдала.

Оцифруванням предметів мистецтва займається і Google в рамках проекту Art Project, який був запущений в 2011 році. Онлайн-галерея налічує понад 30 тисяч фотографій експозицій, які можна побачити в найменших подробицях - картини, скульптури, фотографії та об'єкти сучасного мистецтва.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.