Спецпроект

Флеш-моб - дивовижна реклама музею в Амстердамі. ВІДЕО

З нагоди відкриття відреставрованого Державного музею Нідерландів у його стінах провели акцію, присвячену головному артефакту Rijksmuseum - картині Рембрандта "Нічна варта".

Як ІП вже повідомляла, в Нідерландах після десятирічної реконструкції офіційно відкрито Державний музей - Rijksmuseum. В урочистій церемонії взяла участь королева Беатрікс, яка, виголосивши промову перед 10-тисячним натовпом, повернула золотий ключ.

Після реставрації тільки один з восьми тисяч експонатів зайняв своє колишнє місце - картина "Нічна сторожа" Рембрандта, яка є головним артефактом експозиції.

 "Нічна варта"

З нагоди відкриття музею в його стінах було проведено флеш-моб, присвяченій "Нічній варті". Це вірусне відео зі слоганом "Наші герої повернулися!" стало чудовою рекламою Rijksmuseum:

Державний музей є однією з основних туристичних визначних пам'яток Амстердама. Він заснований в 1808 році братом Наполеона I, королем Голландії Луї Бонапартом. Більшу частину художньої колекції музею складають роботи голландських майстрів XV-XIX століть, зокрема, Рембрандта, Яна Стена, Яна Вермеєра та інших.

"Нічна варта" - усталена назва однієї з найвідоміших картин Рембрандта "Виступ стрілецької роти капітана Франса Баннінга Кока і лейтенанта Віллема ван Рейтенбюрга", написаної у 1642 році на замовлення громадської міліції Амстердама. З 1885 року - у Державному музеї.

Дивіться також інші матеріали за темою "Реклама"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.