Спецпроект

На Харківщині після реконструкції відкрили центр-музей Антона Макаренка. ФОТО

У селі Подвірки Дергачівського району Харківської області відбулося урочисте відкриття реконструйованого центру-музею Антона Макаренка. Він був побудований в 1988 році, але в 1996 році було припинено його фінансування, і лише восени 2012 року почалися роботи з його реконструкції та поповнення фонду музею.

Про це пише polemika.com.ua.

Реконструкція тривала близько півроку. Були використані і благодійні кошти, і допомога обласної адміністрації, і кошти з державної пенітенціарної служби. Впорядники збирали і доповнювали колекцію, збирали матеріали, в тому числі і з приватних колекцій.

Реконструйований центр-музей Макаренка

Також поруч з музеєм відкрився новий дитячий майданчик, встановлений ​​за кошти пенітенціарної служби та місцевих органів влади.

Крім того, у Курязькій виховній колонії ім. А.С. Макаренко відбулося урочисте відкриття нового відділення соціально-психологічної служби, яке розраховане на 58 вихованців і, за словами начальника колонії Дмитра Холода, дозволить домогтися повного виконання норм законодавства щодо житлової площі для вихованців.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.