Спецпроект

При львівському музеї "Арсенал" відкрився ресторан

Днями в підвалах львівського Арсеналу відкрив свої двері перед відвідувачами новий розважальний заклад.

Як розповіли у Львівському історичному музеї, експозиційним відділом якого і є Арсенал, це один з пунктів реалізації інтерактивного музейно-ресторанного комплексу, повідомляє kp.ua.

Розмови про відкриття ресторану в приміщенні Музею-арсеналу ведуться давно. При цьому в мерії б'ють себе в груди, що не допустять такої наруги над пам'яткою архітектури.

У відповідь чиновникам музейники продемонстрували дозвіл Мінкультури, згідно з яким в Арсеналі буде інтерактивний музейно-ресторанний комплекс.

- Ми заручилися підтримкою нового партнера, так як здійснення такого масштабного проекту потребує коштів, - каже заступник директора Історичного музею Тарас Рудько. - Наприклад, у приміщенні, де відкрили ресторан, було дуже волого, а це шкідливо для наших колекцій. У підсумку зайву вологу осушили.

Проте вже 22 травня до міністра культури, прем'єр-міністра і президента мер Андрій Садовий відправив телеграми. Він побоюється за долю пам'ятки національного значення - Музею зброї "Арсенал". Мер просить скасувати відповідний дозвіл Мінкульту.

Зараз біля нового ресторану ще йдуть будівельні роботи. Власники питного закладу добудовують вежі для димоходу та вентиляційних шахт. А тим часом у самому приміщенні ресторану демонструють нові зразки зброї.

"Ми здивовані таким ставленням місцевої влади до нашого закладу, оскільки не віднімали у музею ці підвали, які були в занедбаному стані, - сказала по телефону адміністратор ресторану Ірина. - Крім того, в самому приміщенні ресторану представлені унікальні екземпляри зброї, а на екранах демонструються тематичні відеоролики та фільми. Зовсім не таку реакцію керівництва міста ми очікували ..."

Всі звинувачення відкидають і в Історичному музеї. Як пояснив заступник директора Тарас Рудько, галерея підпорядковується обласній раді. Відповідно, до скарбниці області платять податки власники нового ресторану.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.