Спецпроект

У Тернопільському замку хочуть зробити музей міста

Кількість музеїв у Тернополі незабаром може зрости. Йдеться насамперед про тернопільський замок - історичну будівлю в центрі міста.

Про це пише timeua.com.

Зазвичай в таких замках містяться міські музеї, якими водять екскурсії і для городян, і для туристів. У Тернополі поки не так, але вже за рік все може змінитися, стверджує місцева влада.

Щодо замку, то щоб облаштувати в ньому музей міста, в першу чергу потрібно переселити з нього школу греко-римської боротьби. Для ДЮСШ треба знайти нове гідне і відповідне для юних борців приміщення. На початку квітня цього року виконком Тернопільської міськради затвердив перелік проектів, для яких Тернопіль шукає інвесторів. У цей перелік увійшла і майбутня будівля школи греко-римської боротьби.

"Я думаю максимально наступного року цей об'єкт стане дійсно історичним, дійсно туристичним, куди приходитимуть наші мешканці Тернополя, жителі, гості міста, туристи з інших країн. - Розповідає начальник управління стратегічного розвитку міста Тернопільської міськради Юрій Дейнека. - І ми будемо з гордістю приводити їх, показувати історичний об'єкт нашого міста, який, напевно, є першим об'єктом, візитною карткою нашого міста".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.