РОСІЯНИ ВВАЖАЮТЬ УКРАЇНЦЯ НАЙКРАЩИМ ПРАВИТЕЛЕМ XX СТОРІЧЧЯ

Згідно з соцопитуванням, проведеним "Левада-центром", кращим правителем Росії у XX столітті жителі країни назвали Леоніда Брежнєва. На другому місці в рейтингу народної любові - Сталін. Найбільше ненавидять Горбачова і Єльцина.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Соціологи запитували респондентів про ставлення до кожного з правителів ХХ століття, період правління яких був досить тривалим, щоб до них встигло сформуватися певне ставлення", - пояснив заступник директора "Левада-центру" Алєксєй Ґражданкін.

До Брежнєва ставляться позитивно 56 відсотків опитаних, негативно - 29 відсотків. Друге місце займає Йосип Сталін - його оцінила позитивно рівно половина опитаних, і 38 відсотків - негативно.

На третьому і четвертому місці - Микола II (48 відсотків за, 35 - проти) і Микита Хрущов (45 відсотків за і 35 проти). Найнижчий позитивний рейтинг у росіян - 5 відсотків - має Володимир Ленін.

"У людей є певні асоціації, Сталіна - з перемогами, Брежнєва - з заможністю", зазначає політолог Сєрґєй Чєрняховскій. Хоча "ніхто не хотів би жити в епоху Сталіна, він утілює те, що зараз у дефіциті - справедливість і рівність у страху", говорить професор Московського держінституту міжнародних відносин Валєрій Соловєй.

Антирейтинг очолили Михайло Горбачов (його недолюблюють 66 відсотків опитаних) і Борис Єльцин (64 відсотки). У позитивній частині рейтингу обидва політики отримали трохи більше 20 відсотків голосів. "Це говорить про відсутність історичних знань та історичної рефлексії - люди говорять про міфи, а не реальні постаті", - прокоментував член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачінскій.

Паспорт українця Леоніда Брежнєва

Опитування "Левада-центру" проводилося у квітні 2013 року серед півтори тисяч респондентів у 45 регіонах Росії.

Леонід Брежнєв (1906-1982) - уродженець Дніпропетровщини, радянський політичний діяч. Перший секретар Дніпропетровського міськкому Компартії УРСР у 1947-1950 рр. Загалом перебував при владі у Кремлі з 1964 по 1982 роки. Спочатку займав пост першого, а потім генерального секретаря ЦК КПРС. Чотириразовий Герой СРСР.

В часи правління Брежнєва радянська економіка розвивалася за рахунок масового експорту енергоносіїв на Захід. Добробут населення дещо зріс, з'явилося радянське "суспільство споживання", але частину товарів все одно треба було "діставати". Зросла нерівність між "номенклатурою" та іншими прошарками у доступі до "дефіциту".

В ідеологічній площині відбулася часткова реабілітація сталінізму, посилення ролі КГБ і репресій проти дисидентів. Брежнєвська епоха отримала назву "Застой".

Дивіться також:

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни. СОЦІОЛОГІЯ

22% українців люблять Сталіна, 37% - ставляться негативно

У Дніпропетровську поставили бронзових Брежнєва й Кучму. ФОТО

1970: новорічне звернення Брежнєва до народу. ВІДЕО

Київські гастрономи епохи Брежнєва. ФОТО

Інші матеріали за темою "Соціологія"

Інші матеріали за темою "Брежнєв"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.