Спецпроект

В Арт-проекті Google з'явилися роботи з українських музеїв. ФОТО

Відсьогодні користувачі всього світу вперше зможуть ознайомитися в Арт-проекті Google з роботами з колекцій двох українських музеїв - Національного заповідника "Софія Київська" та Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Про це повідомляє офіційний блог Google Україна.

"Ми дуже раді, що тепер колекції українських музеїв стали доступними користувачам у нашому Арт-проекті, - зазначив директор компанії Дмитро Шоломко. - Це тільки початок, і ми запрошуємо приєднатися до нашого проекту інші українські музеї, щоб шанувальники мистецтва в різних куточках планети могли ознайомитися з їхніми колекціями онлайн".

Шоломко нагадав, що місяць тому Google представив у режимі "Перегляду вулиць" панорами стародавньої Софії Київської

 Скріншот галереї, присвяченій "Софії Київській"

Відтепер в Арт-проекті Google будь-хто зможе зробити віртуальну екскурсію і побачити унікальні фрески часів Київської Русі, якими прикрашені стіни і стеля всесвітньо відомого пам'ятника архітектури.

Засновані на візантійських традиціях роботи своєю досконалістю та красою й сьогодні викликають захоплення.

 Деісус - зображення Богоматері, Христа й Іоанна Хрестителя. XI ст.

В онлайн-галереї "Софії Київської" в Арт-проекті розміщено понад 50 творів мистецтва, включно з мозаїками ХІ століття, серед яких Богоматір Оранта, енергетичний центр собору святої Софії, символ Церкви земної; Євхаристія, яка відображає основні події історії Спасіння, і Христос Пантократор, який панує над усім простором храму і є символом Церкви небесної.

 Деталь мозаїки Софії. XI ст.

Музей Івана Гончара відомий унікальною колекцією творів українського народного мистецтва, зібраних в різних куточках України, яка відображає побут і культуру нашого народу.

 Христос і великомучениця Варвара. XIX ст.

Тепер в онлайн-галереї Музею Гончара на Google можна ознайомитися з перлинами зібрання, серед яких картини і скульптури народних майстрів, прикраси і предмети побуту, наприклад, картини "Портрет дівчини у вінку" і "Кримський Запорожець (Козак Мамай)".

 Козак Мамай. 1780-1800 рр.

Шоломко висловив подяку Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" за допомогу в роботі з українськими музеями.

Сьогодні в Арт-проекті Google представлено більше 40 000 робіт з колекцій 250 музеїв і організацій по всьому світу.

Дивіться також:

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

Google запустив сайт про історію комп'ютерів в Україні. ФОТО

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи. ФОТО

"Як козаки..." потрапили на стартову сторінку Google

Інші матеріали за темою "Інтернет"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.