Спецпроект

В Арт-проекті Google з'явилися роботи з українських музеїв. ФОТО

Відсьогодні користувачі всього світу вперше зможуть ознайомитися в Арт-проекті Google з роботами з колекцій двох українських музеїв - Національного заповідника "Софія Київська" та Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара".

Про це повідомляє офіційний блог Google Україна.

"Ми дуже раді, що тепер колекції українських музеїв стали доступними користувачам у нашому Арт-проекті, - зазначив директор компанії Дмитро Шоломко. - Це тільки початок, і ми запрошуємо приєднатися до нашого проекту інші українські музеї, щоб шанувальники мистецтва в різних куточках планети могли ознайомитися з їхніми колекціями онлайн".

Шоломко нагадав, що місяць тому Google представив у режимі "Перегляду вулиць" панорами стародавньої Софії Київської

 Скріншот галереї, присвяченій "Софії Київській"

Відтепер в Арт-проекті Google будь-хто зможе зробити віртуальну екскурсію і побачити унікальні фрески часів Київської Русі, якими прикрашені стіни і стеля всесвітньо відомого пам'ятника архітектури.

Засновані на візантійських традиціях роботи своєю досконалістю та красою й сьогодні викликають захоплення.

 Деісус - зображення Богоматері, Христа й Іоанна Хрестителя. XI ст.

В онлайн-галереї "Софії Київської" в Арт-проекті розміщено понад 50 творів мистецтва, включно з мозаїками ХІ століття, серед яких Богоматір Оранта, енергетичний центр собору святої Софії, символ Церкви земної; Євхаристія, яка відображає основні події історії Спасіння, і Христос Пантократор, який панує над усім простором храму і є символом Церкви небесної.

 Деталь мозаїки Софії. XI ст.

Музей Івана Гончара відомий унікальною колекцією творів українського народного мистецтва, зібраних в різних куточках України, яка відображає побут і культуру нашого народу.

 Христос і великомучениця Варвара. XIX ст.

Тепер в онлайн-галереї Музею Гончара на Google можна ознайомитися з перлинами зібрання, серед яких картини і скульптури народних майстрів, прикраси і предмети побуту, наприклад, картини "Портрет дівчини у вінку" і "Кримський Запорожець (Козак Мамай)".

 Козак Мамай. 1780-1800 рр.

Шоломко висловив подяку Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" за допомогу в роботі з українськими музеями.

Сьогодні в Арт-проекті Google представлено більше 40 000 робіт з колекцій 250 музеїв і організацій по всьому світу.

Дивіться також:

Екскурсія Музеєм Івана Гончара. ФОТО

Google запустив сайт про історію комп'ютерів в Україні. ФОТО

В панорамах Google з'явилися історичні пам'ятки Європи. ФОТО

"Як козаки..." потрапили на стартову сторінку Google

Інші матеріали за темою "Інтернет"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.