Спецпроект

У Данії "ботан" із міношукачем знайшов для музею унікальні монети. ФОТО

Данський підліток, який досліджував за допомогою металодетектора поле на півночі країни, виявив рідкісні монети епохи вікінгів.

Про це повідомляє агенція РІА Новості з посиланням на Ассошиейтед Пресс.

16-річний юнак, якого звуть Міхаель Стокбро Ларсен, виявив понад 360 різних предметів (у тому числі 60 монет) ще рік тому. 

За твердженням експектів, монети належать до епохи короля Данії і Норвегії Гаральда I-го Синьозубого, який правив з 958 по 986 ​​рік. Саме за цього короля, який отримав своє прізвисько за темний колір зубів, Данія прийняла християнство.

Фото: nydailynews.com

Міхаель Ларсен зізнався, що часто страждав від глузувань друзів, які дражнили його "ботаніком" за любов до пошуків артефактів за допомогою металодетектора. Проте представник Національного музею Данії назвав знахідку 16-річного підлітка "ще однією важливою частиною історичної мозаїки".

За словами музейника, останній раз таку велику кількість монет епохи вікінгів в одному місці знаходили в 1939 році.

 Знайдені монети - чеського, данського та англійського карбування

Епохою вікінгів прийнято вважати період європейського раннього Середньовіччя з VIII по XI століття, протягом якого жителі Скандинавії здійснювали набіги на європейські держави, в тому числі на території сучасних Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії, а також на узбережжі північної Африки.

Читайте також:

Екскурсія Національним музеєм Данії. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

Інші матеріали за темою "Археологія"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.