Спецпроект

У Рівному відкрили перший у місті приватний музей ковальства. ФОТО

Ніна Крока, директор приватного підприємства з Рівного, за власні гроші відкрила в офісній будівлі фірми на вулиці Курчатова, 18-а музей ковальства. На газоні у дворі підприємства встановлено більше десятка різних металевих фігур.

Про це пише gazeta.ua.

Відвідувачів музею зустрічає 2-метровий ведмідь з вудкою і відерцем. Поруч з ним стоять ковані гармати, птиці, собака і півтораметровий павук. На вході до музею - пара закоханих лебедів і майже метровий залізний сом. Ніна Крока розповідає, що вже 5 років колекціонує ковані вироби.

Експонат-Ведмідь зустрічає відвідувачів

"Крім речей з мого зборів в експозиції представлені роботи відомого майстра з Донецька Віктора Михальова. Він люб'язно надав нам майже сотню різноманітних фігурних дзвіночків. Кожен продукт оригінальний. Дзвіночки зроблені у вигляді фігурок танцівниць, воїнів, казкових персонажів. Ставлять неповторний і мелодійний звук", - каже власниця музею.

Ніна Крока - власниця музею

Ніна Крока показує столик і шахи викувані донецьким майстром. Каже, що такого рівня виріб коштує не менше 50 тис. грн. Хвалиться, що один комплект придбала для музею. Експонати купує на фестивалях ковальського мистецтва, або замовляє спеціально для музею у ковалів. Торік на День Незалежності вперше організувала в Рівному всеукраїнський фестиваль ковалів.

Столик і шахи, виковані донецьким майстром

"Було більше півсотні майстрів з Івано-Франківська, Донецька, Львова, навіть голландець приїхав. У парку всі вихідні кували різні сердечка з металу. Потім ними прикрасили алею. Після фестивалю багато ковалів подарували свої роботи для музею", - розповідає Ніна Крока.

У залі на підлозі стоять металеві вази з кованими квітами. Найбільший букет з півоніями. Його висота більше метра. На скляному столику в металевій вазі - лілії.

"У моєму зборах, напевно, найбільше квітів і підсвічників. Знаєте, що б виготовити один такий букет майстру треба працювати кілька місяців. До того ж, не кожному ковалеві ще під силу створити таке диво. Адже треба мати не тільки силу, але і здібності до цього ", - пояснює власниця музею.

У дворі показує фігуру дівчини, у волосся якої вплетені квіти. Каже, її звуть Дариночка. Це ескіз 4-метрової скульптури, планують виготовити 23-25 ​​серпня у Києві на "Міжнародному фестивалі" Металеве серце України ", який вона організовує.

"Цього разу ковалі змагатимуться у виготовленні скульптури 120-сантиметрового ангела. Суддями конкурсу будуть самі майстри. Вони і будуть голосувати спеціальними жетонами. За перше місце переможець отримає 7 тис. грн., За друге - 5, а за третє - 3 тис . грн. Роботи переможців залишаться в нашій колекції. Їх завжди зможуть люди побачити в музеї ", - додає Ніна Крока.

За відвідування музею грошей не беруть. Власниця каже, що на цьому не заробляє і запрошує на екскурсію приходити школярів, студентів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.