Спецпроект

"Магарач" відроджує Музей виноробства

Національний інститут винограду і вина "Магарач" готується відкрити в своїй будівлі музей виноградарства та виноробства. Тут розмістять цінні раритети XIX і XX століть, які пов'язані з історією "Магарача".

Про це пише nr2.ru.

У числі старовинних експонатів - прес для переробки виноматеріалу, срібна чаша для дегустацій, подарована князем Голіциним, рукопис засновника "Магарача" Миколи Гартвіса та особисті речі прославленого винороба Франциска Гаске.

Майже два століття тому в ялтинському урочищі Магарач народилася вітчизняна наука про виноград і вино: генерал-губернатор Новоросії граф Михайло Воронцов доручив, а директор Нікітського ботанічного саду Микола Гартвіс розробив план будівництва в урочищі Магарач "особливого закладу для посадки у великій кількості кращих сортів винограду і дослідів з вироблення вина ".

В Інституті готують відкриття музею виноробства. Як відомо, старовинні експонати XIX і XX століть, пов'язані з історією "Магарача", раніше перебували в аварійному будинку експериментального заводу, який почав валиться через активні зсуви на схилах. Всі старовинні речі вдалося без втрат перемістити в Інститут "Магарач" - тут для них готують спеціальне приміщення.

За словами провідного редактора Інституту "Магарач" Ганни Клепайло, музей має величезне історичне значення. Тут на щільному папері з водяними знаками зберігається рукопис засновника "Магарача" Миколи Гартвіса, срібна чаша для дегустації вина, подарована в 1888 році головному виноробу князем Голіциним, особисті речі Франциска Гаске.

"Також в нашій музейній колекції зберігся спеціальний дерев'яний прес для приготування виноматеріалу. Він зібраний в XX столітті, але спроектований за старовинними зразками. Тоді вважалося, що виноматеріал не повинен стикатися з металом. Можемо похвалитися і особистими речами легендарного винороба Франциска Гаске, який працював тут. Його нащадки передали нам його курильну трубку зі слонової кістки, шовкову краватку і свідоцтво про право проїзду по Російській імперії ", - розповіла Ганна Клепайло.

Керівництво інституту впевнене, що музей виноробства послужить цінним джерелом знань про культуру виноробства. Вже незабаром тут чекають перших поціновувачів високої творчості природи і людини - винограду і вина.

Дивіться також інші матеріали за темою "Алкоголь"

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.