Спецпроект

Музей рибалок у Севастополі поповнився новими експонатами

У Севастополі в УКІЦ проходить реекспозиція музею історії та розвитку рибної промисловості Півдня України.

Про це пише sevastopol.su.

Як розповіла завідувачка музеєм Тетяна Тимофєєва, їх фонд поповнився понад 200 предметами і фотографіями. Їх принесли ветерани рибної промисловості та їх родичі.

"Зроблено поки три нових розділи -" Китобойная флотилія "," Шлях до океану ", що розповідає про першу наукову промислову експедицію, і розділ про управління океанічного рибальства і його метаморфози, у зв'язку з поставленими знову відкритими завданнями. У цих розділах вже показано більше 50 нових експонатів ", - зазначила Тетяна Тимофєєва.

Вона додала, що на нових стендах відображено більше 10 нових імен.

Музей історії розвитку рибної промисловості Півдня України (Музей рибалок) створювався ініціативною групою рибалок під керівництвом рибалки, першого начальника Севастопольського управління океанічного рибальства Олександра Васильовича Буряченка. Вийшовши на пенсію, він зайнявся організацією музею, зробив більше 20 експедицій по Азово-Чорноморському узбережжю, збирав усе, що потім склало основу фондової колекції музею.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.