Спецпроект

В "Ніч музеїв" одеситів зустрінуть Толстой і Святий Лука

Оформити колаж, поімпровізувати з римою або пройти квест в музеї одесити зможуть в ніч з суботи на неділю.

Про це пише segodnya.ua.

18 травня міські храми муз в рамках акції "Ніч музеїв" можна буде відвідати абсолютно безкоштовно. Подібні заходи проходять ще в 42 країнах Європи вже 16 років поспіль.

Навчитися робити колажі можна буде в Одеському музеї особистих колекцій імені Блещунова, який позиціонує себе як цілісний арт-об'єкт. Звідси - назва проекту: "Музей-колаж, колаж в музеї". Навчати модній техніці будуть українські, грузинські і вірменські художники. Відвідувачам видадуть матеріали, необхідні для основи: картон, папір, клей і тканини. Все інше одесити повинні принести самі. Підійдуть будь-які речі, принесені з дому: гудзики, хустки, серветки і навіть трамвайні квиточки. У залі повісять полотна, присвячені музею Блещунова, а інтелектуали зможуть подискутувати на тему сучасного мистецтва. У перервах між дебатами прозвучить етнічна музика Росії, Грузії та Вірменії в сучасній обробці, а під кінець програми всі прийшли зможуть покуштувати чаю та кави.

Співробітники Історико-краєзнавчого музею збираються зазивати гостей музичної вікториною, конкурсами та квестами. За флаєрам із зображеннями експонатів їх потрібно буде відшукати в залах серед сотень інших речей. Діти будуть змагатися в конкурсі малюнка - їм запропонують намалювати музей. Переможці отримають у подарунок книги про музеї та набори канцелярії. Народ буде розважати духовий оркестр студентів Музичної академії та артистів філармонії, а також танцюристи хореографічної школи "Фламенко". Крім того, в музеї пройде поетичний марафон, а завершиться програма "Сузір'я муз" фаєр-шоу та флешмобом з обіймами.

У Літературному музеї вечір присвятять поезії. Вірші прочитають відомі російські та одеські поети: Ігор Волгін, Юрій Арабов, Андрій Родіонов, а пізніше в Саду скульптур відбудеться поетичний марафон. Вірші розбавлять авторськими піснями української поетеси, композитора і виконавця Олени Касьян.

У Художньому музеї відзначать знаменний день двома виставками картин: "Паралельними світами" одесита Олександра Дмитрієва та київського художника Антона Логова. Також у храмі мистецтва покажуть німий ретроспективний фільм про життя художників XX століття "Ханка". А ближче до ночі одеський краєзнавець Сергій Сєдих розповість про історію заснування Художнього музею.

У Музеї західного і східного мистецтва підготували одразу два майстер-класи. Художник Віталій Дець буде навчати живопису, а шити м'які іграшки, майструвати прикраси та сувеніри допоможуть майстри з декоративно-прекладного мистецтва. Самі музейники перевдягнуться у персонажів відомих картин. "Ми одягнемо костюми, схожі на ті, в яких зображені відомі особистості. Наприклад, я буду виглядати, як святий Лука. Мої колеги перевдягнуться у дружину графа Толстого і в графа Воронцова. Для достовірності образу нас навіть загримують. Ми сядемо біля картин, на яких зображені ці люди, і кожен бажаючий, підійшовши до нас, зможе дізнатися про наших прототипів більш докладно ", - розповів науковий співробітник музею Володимир Островський.

Музей історії євреїв Одеси "Мигдаль-Шорашим" розкриє свої двері на день пізніше за інших. 19 травня там відкриють експозицію, присвячену культурним зв'язкам між Ізраїлем і Одесою "Єрусалимська ніч в єврейському музеї". Відвідувачі зможуть побачити зібрання одеського колекціонера Анатолія Дроздовського - листівки, книги, документи і фотознімки відомих одеситів: лейтенанта Шмідта, авіатора Сергія Уточкіна, артиста Олександра Вертинського, а також видання єврейського поета Хаїма Бялика і письменника Володимира Жаботинського.

Приємна новина для шанувальників сучасного мистецтва - в "Ніч музеїв" на Бєлінського, 5, після переїзду відкриється оновлений Музей сучасного мистецтва. Робота установи розпочнеться з показу проекту Мирослава Кульчицького "Соціальний магнетизм" та виставки Людмили Ястреб і Віктора Маринюка.

Практично всі музеї міста в рамках акції "Ніч музеїв" можна буде відвідати безкоштовно. Винятком став лише музей воскових фігур "У баби Уті", що на Рішельєвській, 4. У цей день можна буде заощадити 20% від вартості квитка. Якщо у звичайний день вхід для дорослих коштує 30 грн, то в ніч музеїв подивитися на воскові фігури можна буде за 24 грн, а за дитячий квиток потрібно викласти 16 замість 20 грн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.