Спецпроект

У Музеї пам'яті жертв Голодомору відкривається виставка

До Дня пам’яті жертв політичних репресій Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує документально-мистецьку виставку "Репресії у роки Голодомору".

Про це ІП повідомила адміністрація музею.

Мета заходу полягає у відновленні історичної правди, переосмисленні минулого, увічненні пам’яті жертв радянського тоталітаризму та у громадському покаянні.

Експозиція виставки складається з трьох частин: інформаційних плакатів, виставкових вітрин та тематичної відеоінсталяції.

У результаті аналізу останніх наукових досліджень з окресленої проблематики, невідомих архівних документів та матеріалів, показано особливості репресивної політики сталінського тоталітарного режиму щодо селянства України протягом 1932–1933 років.

Час і місце заходу: 15 травня 2013 року, 15.00. Київ, Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні.

Експозиція виставки містить узагальнені та систематизовані дані щодо форм і напрямів репресій, механізму їхнього здійснення; кількості, віку та статі репресованих, а також дає відповідь на питання про наявність серед вказаної соціальної верстви населення критичних настроїв до радянської влади.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.