Спецпроект

"Хамелеон на полюванні" поповнив музей історії зброї в Запоріжжі. ФОТО

Стилет під назвою "Хамелеон на полюванні" тепер можна побачити в Запорізькому музеї історії зброї. Ініціатором його створення став директор музею В.Шлайфер.

Про це пише mv.org.ua.

Клинок зброї виготовили американські майстри, через те що в Запоріжжі немає фахівців такої високої кваліфікації. Інші деталі виробу виготовлені українськими умільцями.

Створювали ювелірно оброблений стилет близько півтора місяця. Як розповів В.Шлайфер, фігурка хамелеона з висунутим язиком виготовлена ​​зі збройової сталі, очі виконані з діамантів блакитного та зеленого відтінків. Композиція виробу досить проста: хамелеон розташувався на фрагменті скам'янілого дерева і намагається дістати своїм довгим тонким язиком муху. На звороті фрагмента дерева на цю муху готується напасти павук. Причому в черевці з бурштину у хижака видно застиглу там мошку.

"Хамелеон на полюванні"

"Небезпека нас підстерігає з усіх боків", - так прокоментував сенс ювелірної композиції стилета В.Шлайфер. "Для виготовлення одного з компонентів стилета я використовував невеликий фрагмент скам'янілого дерева. Цей матеріал нагадує про вічність порівняно зі скороминущим людським життям. Коли ще не було людей, в природі вже було все, як зараз: хтось полював, хтось рятувався".

За словами директора музею, хамелеон - ідеальний образ для рукоятки стилета. Використовувати його в збройовій справі Шлайфер вирішив після читання роману Андрія Куркова "Добрий ангел смерті", де хамелеон є одним з персонажів. За словами Віталія Шлайфера, "Хамелеон" ненадовго затримається в запорізькому музеї історії зброї. Шанувальники творчості зброяра вже проявили інтерес до нового експонату.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.