МЕР ДОНЕЦЬКА ХОЧЕ ЗАБРАТИ ПІЛЬГИ У ЛЬВІВСЬКИХ ВЕТЕРАНІВ

Донецька міськорганізація Партії регіонів розгляне питання про звернення до Кабміну і до президента з приводу скасування рішень про виплату щомісячної допомоги ветеранам УПА.

З такою ініціативою на конференції Донецької міської організації Партії регіонів виступив представник Пролетарської організації партії Валентин Хроботов.

"Львівська міська рада прийняла рішення про щомісячну доплату воїнам ОУН-УПА до 1 тисяч гривень", - сказав він.

Хроботов зазначив, що "на сьогоднішній день жоден член Партії регіонів не повинен про це мовчати".

На його думку, необхідно звернутися до Кабінету міністрів і до президента для того, щоб "або скасувати ці рішення, або адекватно прийняти рішення з даного питання".

"Ми на сьогоднішній день є донорами всієї України", - заявив Хроботов.

Він окремо підкреслив, що Донецьк є донором і для Західної України.

Хроботов попросив прийняти рішення з даного питання. Донецький міський голова і за сумісництвом голова міської організації Партії регіонів Олександр Лук'янченко пообіцяв розглянути це питання.

"Ми розберемося на раді (міської організації партії), і на сесії (Донецької міськради) з депутатами порадимося, і доведемо до відома", - сказав мер.

Після конференції міський голова уточнив, що це питання буде розглядатися "в правовому полі".

"Адже ті рішення, які прийняті моїми колегами у Львові та інших містах, вони неправомірні", - зазначив він.

За словами Лук'янченка, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати такі доплати лише за рахунок перевиконання планових показників бюджету.

Нагадаємо, Львівська міськрада доплачувала ветеранам УПА по 500 грн щомісяця з 2010 року, збільшивши цю суму до 1 тисячі у березні цього року. Станом на початок 2013-го доплати до пенсії отримували 412 ветеранів УПА.

З 2012 року по 500 грн доплати виділила для 44 ветеранів націоналістичного підпілля й Івано-Франківська міськрада.

У лютому 2013 року Вищий адміністративний суд України остаточно визнав бійців УПА учасниками боротьби за незалежність країни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.